КРОТОК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. krotъkъ «приручений; покірний; лагідний», первісно «кастрований», яке, мабуть, є девербативним утворенням від krotiti «каструвати»;

виходячи з семантичної близькості до псл. *kortiti (укр. короти́ти), висувають припущення (Sławski III 143–144) про належність обох дієслів до іє. *(s)ker- «різати, відтинати»;

менш переконливе пов’язання (Brückner 270–271) з п. krzątać się «клопотатися, бути зайнятим», укр. [кря́татися] «тс.»;

сумнівні зближення з гр. κροτέω «стукаю, тріщу, кую» (Sławski RS] 16, 90; Bern. І 624–625), κράτος «сила, міць» (Matzenauer LF 9, 13–14), з дінд. krathana«задумливий», krāthana- «хропіння» (Zubatý KZ 31, 7), а також з дінд. śrathnáti «робиться в’ялим, поступається», дангл. hreddan «рятувати, визволяти, віднімати», двн. hretten «рятувати» (Machek ESJČ 295; LF 53, 89; Slavia 16, 187; Sadn.–Aitz. VWb 256), що передбачає чергування задньопіднебінних;

р. кро́ткий «кроткий», др. кротъкыи «приручений; лагідний», крътъкыи «тс.», п. ст. krotki «скромний, покірливий, приручений, лагідний», ч. слц. krotký «лагідний, покірливий, ручний», нл. krośiś «каструвати», болг. кро́тък «лагідний, спокійний, тихий», м. кроток, схв. крȍтак, слн. kroták, krôtek «тс.», стсл. кротъкъ «лагідний, приручений»;