КРОТОВИЩЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

кріт «Talpa europea L.» (зоол.)

псл. krъtъ;
споріднене з лит. krutùs «рухливий, жвавий», krutėti «ворушитися, рухатися», krũtulioti «ворушитися»;
припущення про спорідненість з лит. kùrmis «кріт», дінд. kūrmáḥ «черепаха» (Brückner ZfSlPh 4, 216; Mikl. EW 144; Uhlenbeck 62), лит. turkti «ритися (в землі)» (Machek ESJČ 296) або з дісл. hraustr «бадьорий», двн. (h)rusten «споряджати» (Zupitza GG 123) сумнівні;
форма кріт з голосним і замість закономірного о є результатом пізньої видозміни за зразком форм типу кіт (‹ котъ), під (‹ подъ);
р. бр. крот, др. крътъ, п. kret, ч. krtek, krt, слц. krt, вл. krot, нл. kšet, škret, болг. крът, м. крт, схв. крт, слн. krt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

карти́на «тс. Me; кріт»
керт
керти́на
керти́ти «рити землю»
керти́ця
керти́чина «нарита кротом земля»
кертови́ння «тс.»
кертя́к «тс,»
крит «кріт»
крити́ти
критови́сько «нарита кротом земля»
крот «кріт»
крота́вина
кроти́ти «тс.»
крото́вий
кротови́на
крото́вина «нарита кротом земля»
кротови́ння
крото́вище «тс.»
кротя́чий
крут «кріт»
накроти́ти «нарити землю» (про крота)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крот білоруська
крът болгарська
krot верхньолужицька
kūrmáḥ «черепаха» давньоіндійська
hraustr «бадьорий» давньоісландська
(h)rusten давньонижньонімецька
крътъ давньоруська
krutùs «рухливий, жвавий» литовська
krutėˊti «ворушитися, рухатися» литовська
krũtulioti «ворушитися» литовська
kùrmis «кріт» литовська
tur̃kti «ритися (в землі)» литовська
крт македонська
kšet нижньолужицька
škret нижньолужицька
kret польська
krъtъ праслов’янська
крот російська
кр̏т сербохорватська
krt словацька
kr̀t словенська
кріт (‹ котъ) українська
кіт (‹ котъ) українська
під (‹ подъ) українська
krtek чеська
krt чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України