КРОПИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

назви пов’язані з тим, що ці рослини ростуть у вологих місцях і завжди рясно вкриті росою (Нейштадт 326);

похідні утворення від кропи́ти;

р. [кропи́ло] «гадючник; буркун білий, Melilotus albus Desr.»;

псл. kropiti, пов’язане чергуванням голосних з krapati;

можливо, споріднене з лит. krãpinti «кропити»;

очевидно, утворення звуконаслідувального характеру;

спроби пов’язання з лтс. krepêt «викидати густе мокротиння» (Bern. І 623), з лат. crepo «скриплю» (Sławski III 133) сумнівні;

р. кропи́ть, бр. кропі́ць, п. kropić, ч. kropiti, слц. kropit’, вл. krjepić «поливати грядки; ставити крапки, плями», нл. [kšopiś] «прискати, падати краплями, капати», chropiś «тс.», полаб. vü-krüpĕt «оприскати, полити», схв. крòпити «кропити», слн. kropíti, стсл. кропити «тс.»;

запозичення з німецької мови;

нім. krepíeren «пропадати, здихати» походить від іт. crepare «тс.», яке зводиться до лат. crepāre «тріщати, лопатися», можливо, спорідненого з дінд. krpatē «волає, лементує, голосить», дісл. hrafn «ворон», skrafа «базікати», лтс. krepêt «бруднитися», псл. kropiti, укр. кропи́ти;

п. [krepirować] «тс.»;

очевидно, результат метатези попереднього *копръ, викликаної впливом кропи́ти і похідних;

р. укро́п, [кроп], бр. кроп, [укро́п], др. кропъ, п. [krop] (з укр. або бр.);

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [kropacz] «ковальське кропило, яким гасять вугілля», як і ч. слц. kropáč «кропило; поливальниця», є похідним від kropić «кропити», спорідненим з укр. кропи́ти (див.);

псл. kropiva (kopriva), похідне від *kropiti;

припущення про зв’язок псл. kopriva з кипі́ти (Младенов РФВ 68, 384; RSl 6, 278), а також з дінд. śíprā «вус» (Petersson BSl. Wortst. 27; Agrěll BSl. autst. 4) сумнівні;

при прийнятті за первіснішу форми kopriva можливе зближення з др. коприна «шовк» як назви рослини, що йде на пряжу (Štrekelj AfSIPh 28, 486);

вважається також (Меркулова 113–114), що в основу зв’язку з *kropiti покладено здатність кропиви жалити, пекти в особливий спосіб – ніби дрібними бризками (кропити «падати рідкими краплями»);

назва пов’язана з тим, що ця рослина, коли вона вживається для годування худоби, попередньо обварюється (пор. стсл. оукропъ «кип’яток», укр. окрі́п);

р. крапи́ва, бр. крапіва́, др. кропива, п. pokrzywa, [koprzywa], ч. kopřiva, слц. koprva, koprivica, вл. kopřiwa, нл. kopśiwa, полаб. t’üpraivӑ, болг. копри́ва, м. коприва, схв. кòприва, слн. kropíva, kopríva;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з кропи́ти у зв’язку з перебуванням усіх цих рослин у воді (Нейштадт 246, Федченко–Флеров 44, 49, 410, 469);