КРОНА — ЕТИМОЛОГІЯ

кро́на «верхня частина дерева»

запозичення з німецької мови;
н. Króne «крона (дерева); корона; крона (монета)» походить від лат. corōna «вінок, вінець; край, кінець, межа»;
р. бр. кро́на, п. korona «крона; корона», ч. слц. koruna, болг. коро́на, м. круна, схв. круна, слн. krȏna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крони́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кро́на білоруська
коро́на болгарська
corōna «вінок, вінець; край, кінець, межа» латинська
круна македонська
Króne «крона (дерева); корона; крона (монета)» німецька
korona «крона; корона» польська
кро́на російська
крy̏на сербохорватська
koruna словацька
krȏna «тс.» словенська
koruna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України