КРИШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

зо́кришком «із втратою, із збитком»

очевидно, пов’язане з криши́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
криши́ти ?

кри́ха́ «крихта»

пов’язання з норв. hreysar «брила каміння», норв. ст. hrosti «затор», двн. (h)rosa «кора; лід» (Torp. 109; Falk–Torp 912) або з гр. κρύος (Boisacq 522) менш переконливі;
іє. *krū-s «ударяти, товкти, ламати», до якого зводиться й укр. круши́ти;
споріднене з лит. krušà «град», kriušà, лтс. krusa «тс.», лит. krùšti «дробити, товкти», kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути», гр. κρούω «товчу, стукаю»;
псл. krъxa «тс.»;
р. кроха́, бр. крыха́, др. кръхъть «кришка, крихітка», п. krszyna, полаб. kraseina «тс.», схв. kršina «відламаний шматок», слн. krh «уламок, щербина», krha «тс.», цсл. кръха «крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кришка
кри́хі́тка
кри́хітний
крихки́й
кри́хота «крихта»
кри́хта
крихти́на «крихта»
крихтяни́й «малесенький, дрібнесенький»
криша́не́ць «вид пряника»
кри́ше́ник «відрізаний шматок чого-небудь їстівного СУМ, Ж; [відріддя, породження Пі]»
кришени́ця «маленька паска»
кришені «нарізані овочі для сушіння або їди»
кришеня́
кри́шиво
кри́шиниця «лютий мороз»
криши́ти
криші́ння
кри́шка «крихта»
кри́шний «крихкий»
крі́хта «тс.»
кро́ска
крохки́й «тс.»
кро́шка «тс.»
окри́ш «останній, залишок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыха́ білоруська
κρύος грецька
κρούω «товчу, стукаю» грецька
(h)rosa «кора; лід» (h)rosa (Torp. 109; Falk--Torp 912) давньоверхньонімецька
кръхъть «кришка, крихітка» давньоруська
*krū-s- «ударяти, товкти, ламати» індоєвропейська
krusa «тс.» латиська
krušà «град» литовська
kriušà литовська
krùšti «дробити, товкти» литовська
kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути» литовська
hreysar «брила каміння» норвезька
hrosti «затор» норвезька
kraseina «тс.» полабська
krszyna польська
krъxa «тс.» праслов’янська
кроха́ російська
kr̀šina «відламаний шматок» сербохорватська
kr̀h «уламок, щербина»«тс.» словенська
kr̀ha «уламок, щербина»«тс.» словенська
круши́ти українська
кръха «крихта» церковнослов’янська

кру́ши́ти «трощити»

псл. krušiti «розбивати, ламати на шматки, роздрібнювати», пов’язане чергуванням голосних з krъšiti «тс.», укр. криши́ти (кри́ха́);
споріднене з лит. kraušýti «крушити», лтс. kràusêt «товкти, оббивати (ячмінь на току)», гр. κρούω «ступаю; тупаю; ударяю»;
р. крушить, бр. [круш] «крихке залізо», п. kruszyć «кришити, розтрушувати, крушити», ч. krušit «крушити; мучити», слц. krušit’ «тс.», вл. krušíc «розбивати на шматки; роздавлювати», болг. круша́ «розбиваю», съкруша́ «розламаю», схв. кру́шити «роздрібнювати, крушити», слн. krušiti «тс.», стсл. съкроушити «зламати, зруйнувати, розбити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

круш «усе ламке, крихке»
круші́ти «ставати розсипчастим, звареним»
кру́шка «кришка, крихта, шматок»
накруша́ти «завдавати шкоди, збитків»
окрух «шматок»
окру́ха «тс. »
окру́шє «великодні подарунки бідним»
окрушина «крихта; окраєць; недоїдки»
окрушка «тс.»
скрухнути «стати м’яким, крихким»
скруші́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круш «крихке залізо» білоруська
круша́ «розбиваю» болгарська
krušíc «розбивати на шматки; роздавлювати» верхньолужицька
κρούω «ступаю; тупаю; ударяю» грецька
kràusêt «товкти, оббивати (ячмінь на току)» латиська
kraušýti «крушити» литовська
kruszyć «кришити, розтрушувати, крушити» польська
krušiti «розбивати, ламати на шматки, роздрібнювати» праслов’янська
крушить російська
кру́шити «роздрібнювати, крушити» сербохорватська
krušit' «тс.» словацька
krušiti «тс.» словенська
съкроушити «зламати, зруйнувати, розбити» старослов’янська
криши́ти (кри́ха́) українська
съкруша́ «розламаю» українська
krušit «крушити; мучити» чеська
krъšiti «тс.» ?

окро́шка «холодна страва з квасу, овочів та м’яса»

запозичення з російської мови;
р. окро́шка «тс.» пов’язане з кроши́ть «кришити», якому відповідає укр. криши́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
окро́шка «тс.» російська
криши́ти українська
кроши́ть «кришити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України