КРИТИКАН — ЕТИМОЛОГІЯ
кри́тика
запозичення з французької мови;
фр. critique «критика», можливо, через латинське посередництво (лат. critica, -orum «тс.») зводиться до гр. κριτική «здібність розбирати; критика», пов’язаного з κρίνω «розділяю, розрізняю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую», κρίμα «рішення, присуд, судження», спорідненими з лат. cerno «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю», псл. krajь, krojiti, укр. край, кроїти;
р. болг. м. кри́тика, бр. кры́тыка, п. krytyka, ч. слц. вл. нл. kritika, схв. крùтика, слн. krítika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кри́тик
критика́н
критика́нство
критика́нствувати
критикува́ти
критици́зм
крити́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кры́тыка | білоруська |
кри́тика | болгарська |
kritika | верхньолужицька |
κριτική «здібність розбирати; критика» | грецька |
κρίνω «розділяю, розрізняю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую» | грецька |
κρίμα «рішення, присуд, судження» | грецька |
cerno «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю» | латинська |
critica | латинська |
-orum | латинська |
кри́тика | македонська |
kritika | нижньолужицька |
krytyka | польська |
krajь | праслов’янська |
krojiti | праслов’янська |
кри́тика | російська |
крùтика | сербохорватська |
kritika | словацька |
krítika | словенська |
край | українська |
кро́їти | українська |
critique «критика» | французька |
kritika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України