КРИТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́тика

запозичення з французької мови;
фр. critique «критика», можливо, через латинське посередництво (лат. critica, -orum «тс.») зводиться до гр. κριτική «здібність розбирати; критика», пов’язаного з κρίνω «розділяю, розрізняю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую», κρίμα «рішення, присуд, судження», спорідненими з лат. cerno «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю», псл. krajь, krojiti, укр. край, кроїти;
р. болг. м. кри́тика, бр. кры́тыка, п. krytyka, ч. слц. вл. нл. kritika, схв. крùтика, слн. krítika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кри́тик
критика́н
критика́нство
критика́нствувати
критикува́ти
критици́зм
крити́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кры́тыка білоруська
кри́тика болгарська
kritika верхньолужицька
κριτική «здібність розбирати; критика» грецька
κρίνω «розділяю, розрізняю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую» грецька
κρίμα «рішення, присуд, судження» грецька
cerno «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю» латинська
critica латинська
-orum латинська
кри́тика македонська
kritika нижньолужицька
krytyka польська
krajь праслов’янська
krojiti праслов’янська
кри́тика російська
крùтика сербохорватська
kritika словацька
krítika словенська
край українська
кро́їти українська
critique «критика» французька
kritika чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України