КРИМІНАЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
криміна́л «карний злочин; (заст.) в’язниця»
запозичення з латинської мови;
лат. crīminālis «карний; той, якому загрожує судова кара» є похідним від crīmen «обвинувачення; провина; гріх; злочинець», пов’язаного з cerno «розрізняю, бачу; пізнаю; вирішую, ухвалюю; просіюю», спорідненим з псл. krojiti, укр. кро́їти;
р. кримина́л «карний злочин», бр. крыміна́л «тс.», п. kryminał «тс.; в’язниця», ч. слц. kriminál «в’язниця», болг. кримина́лен «кримінальний», м. криминал «карний злочин», схв. крùминāлан «кримінальний», слн. kriminálen «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
креміна́р
«кримінал»
криміналі́ст
криміналі́стика
криміналісти́чний
криміна́льний
криміна́льник
«карний злочинець»
криміна́льщина
«кримінал, злочин»
кримѣнальний
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крыміна́л «тс.» | білоруська |
| кримина́лен «кримінальний» | болгарська |
| crīminālis «карний; той, якому загрожує судова кара» | латинська |
| crīmen «обвинувачення; провина; гріх; злочинець» | латинська |
| криминал «карний злочин» | македонська |
| kryminał «тс.; в’язниця» | польська |
| krojiti | праслов’янська |
| кримина́л «карний злочин» | російська |
| крùминāлан «кримінальний» | сербохорватська |
| kriminál «в’язниця» | словацька |
| kriminálen «тс.» | словенська |
| кро́їти | українська |
| kriminál «в’язниця» | чеська |
| cerno «розрізняю, бачу; пізнаю; вирішую, ухвалюю; просіюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України