КРИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кри́ла «стіжок, купа, копиця»
очевидно, похідні утворення від кри́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
крило́
«прикриття, парасолька (від дощу, сонця)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кри́ти | українська |
крило́ «літальний орган»
псл. kridlo, *skridlo, суфіксальне утворення від дієслівної основи псл. *skri- (‹іє. *skrei-) «літати»;
споріднене з лит. skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися», лтс. skrìet «бігти», дісл. skríða «відходити, іти вперед», свн. schrīten «крокувати; сідати на коня», нвн. schreiten «крокувати, ступати»;
др. ы (зам. и), відбите в р. ы, з’явилося внаслідок контамінації з крыти (› р. крыть, крыльцо́);
сумнівне виведення (Schuster-Šewc І 698–699) від псл. *(s)krid-/(s)kryd- з іє. *(s)krī-/ (s)krū- «різати»;
р. бр. крыло́, др. крило «крило; пазуха; фланг», п. skrzydło, [krzydło], ч. křídlo, слц. krídlo, вл. křidło, нл. kśidło, полаб. kreidele, болг. крило́, м. схв. кри́ло, слн. krílo, стсл. крило;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відкри́лок
закри́льщик
«крайній облавник»
кри́ла
«плавці, пера у риби»
крила́н
«вид кажана, Pteropus»
крила́стий
«крилатий»
крила́тий
крила́тиця
«крилоподібний слимак, стромб, Strombus»
(зоол.)
крила́тка
«верхній чоловічий одяг; сухий плід деяких дерев»
крила́ч
«ятір з крилами»
кри́лаш
«помічник рибальського отамана»
крили́нка
«вид кажана, Pterocanium»
крилови́й
кри́льний
крильча́стий
крильча́тка
«механізм, складовою частиною якого є крила»
криля́
криля́к
«крилатка (плід)»
надкри́ла
«передні крила жуків і комах»
надкри́лє
надкри́лля
«тс.»
надкри́ля
обезкри́лити
одкри́лє
«крило, фланг»
окрила́тіти
окрилє
«мис, коса»
о́криль
«крилоподібний слимак, стромб, Strombus»
(зоол.)
окриля́ти
передкри́лок
підкри́лко
«стіна ятера»
підкри́лля
підкри́лок
розкрі́литися
«розхристатися (особливо йдучи чи біжучи)»
узкри́лє
«крило; облямівка, край, кут, ріг; кордон, рубіж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крыло́ | білоруська |
| крило́ | болгарська |
| křidło | верхньолужицька |
| skríða «відходити, іти вперед» | давньоісландська |
| крыти (› р. крыть, крыльцо́) | давньоруська |
| крило «крило; пазуха; фланг» | давньоруська |
| *skrei- | індоєвропейська |
| *(s)krī-/(s)krū «різати» (s)krū- | індоєвропейська |
| skrìet «бігти» | латиська |
| skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися» | литовська |
| кри́ло | македонська |
| kśidło | нижньолужицька |
| schreiten «крокувати, ступати» | нововерхньонімецька |
| kreidele | полабська |
| skrzydło | польська |
| krzydło | польська |
| kridlo | праслов’янська |
| *skridlo | праслов’янська |
| *skri- «літати» (‹іє. *skrei-) | праслов’янська |
| *(s)krid-/(s)kryd- | праслов’янська |
| крыть | російська |
| крыльцо́ | російська |
| крыло́ | російська |
| крúло | сербохорватська |
| schrīten «крокувати; сідати на коня» | середньоверхньнімецька |
| krídlo | словацька |
| krílo | словенська |
| крило | старослов’янська |
| křídlo | чеська |
крило́ (бот.)(у сполученні [крило орлине] «астрагал солодколистовидний, Astragalus glycyphylloides DC.»)
результат перенесення назви пташиного крила на рослину, зумовленого, можливо, деякою подібністю розгалужених стебел астрагалу до розгорнутих орлиних крил (Федченко–Флеров 571; Флора УРСР VI 455);
кри́ла́с «підвищене місце у церкві для хору»
через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з середньогрецької;
первісна форма клирос зазнала зміни, очевидно, під впливом слова крило́ «бік»;
сгр. κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» є тим самим словом, до якого зводиться й клір;
р. [кры́лос, кри́лос], кли́рос, бр. клі́рас, др. крылосъ, крилосъ, клиросъ, болг. м. кли́рос, стсл. клиросъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кли́рос
клирошани́н
кри́ло́с
«тс.»
крилошани́н
«той, що співає на криласі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клі́рас | білоруська |
| кли́рос | болгарська |
| крылосъ | давньоруська |
| крилосъ | давньоруська |
| клиросъ | давньоруська |
| кли́рос | македонська |
| кры́лос | російська |
| кри́лос | російська |
| кли́рос | російська |
| κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» | середньогрецька |
| клір | середньогрецька |
| клиросъ | старослов’янська |
| клирос | українська |
| крило́ «бік» | українська |
о́криль «стромб, крилоподібний равлик, Strombus» (зоол.)
похідне утворення від крило́;
можливо, часткова калька нім. Flügelschnecke «тс.», що складається з Flügel «крило» та Schnecke «равлик»;
назва зумовлена крилоподібною формою панцира цього равлика;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Flügelschnecke «тс.» | німецька |
| крило́ | ? |
| Flügel «крило» | ? |
| Schnecke «равлик» | ? |
розшкри́лити «розчепити»
очевидно, пов’язане з крило́;
пор. [рускри́лите] «розвести в сторони» (про руки) Корз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розкрі́литися
«розхристатися (особливо йдучи чи біжучи)»
розшкрі́лити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крило́ | українська |
| рускри́лите «розвести в сторони» (про руки) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України