КРИЗОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́за

запозичення з французької мови;
фр. crise «криза, перелом» засвоєне як медичний термін з латинської мови;
лат. crisis «криза, рішучий поворот, перелом» походить від гр. κρίσις «переломний момент, криза; вибір; розрізнення; міркування; суд, рішення, вирок», пов’язаного з κρίνω «розділяю; вибираю; виношу рішення; суджу, обвинувачую», спорідненим з лат. cerno «відокремлюю, відрізняю», гот. hrains «чистий», псл. krojili, укр. кро́їти, край;
р. криз (з фр., ст. криза), кри́зиснім.), бр. кры́зіс, п. kryzys, ч. krize, слц. слн. kríza, вл. нл. krizа, болг. схв. м. кри́за;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кри́зисний
кри́зовий
крити́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кры́зіс білоруська
кри́за болгарська
krizа верхньолужицька
hrains «чистий» готська
κρίσις «переломний момент, криза; вибір; розрізнення; міркування; суд, рішення, вирок» грецька
κρίνω «розділяю; вибираю; виношу рішення; суджу, обвинувачую» грецька
crisis «криза, рішучий поворот, перелом» латинська
cerno «відокремлюю, відрізняю» латинська
кри́за македонська
krizа нижньолужицька
kryzys польська
krojili праслов’янська
криз (з фр., ст. криза) російська
кри́зиснім.) російська
крúза сербохорватська
kríza словацька
kríza словенська
кро́їти українська
край українська
crise «криза, перелом» французька
криза французька
krize чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України