КРИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. crise «криза, перелом» засвоєне як медичний термін з латинської мови;

лат. crisis «криза, рішучий поворот, перелом» походить від гр. κρίσις «переломний момент, криза; вибір; розрізнення; міркування; суд, рішення, вирок», пов’язаного з κρίνω «розділяю; вибираю; виношу рішення; суджу, обвинувачую», спорідненим з лат. cerno «відокремлюю, відрізняю», гот. hrains «чистий», псл. krojili, укр. кро́їти, край;

р. криз (з фр., ст. криза), кри́зис (з нім.), бр. кры́зіс, п. kryzys, ч. krize, слц. слн. kríza, вл. нл. krizа, болг. схв. м. кри́за;

через польське посередництво запозичене з німецької мови;

нвн. ст. Krös «щось кучеряве; збористий комір, жабо; брижі», Gekrös, Gekröse «тс.» (‹ свн. gekroese «потрухи, тельбухи», двн. *krōsi «тс.») споріднене з снідерл. croos (гол. kroost) «нутрощі (тельбухи) тварини», нвн. kraus «кучерявий», свн. krūs «завивка», снідерл. kruis «тс.», гол. kroes «розкуйовджений», сангл. crous «кучерявий»;

п. [kryza] «гофрований жіночий комір», kreza «тс.», krezy «криси (капелюха); (ст.) нутрощі», вл. krjóz «оборка навколо чепця; жабо; брижі», нл. kryza «жабо», krjuza «тс.»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. kruszki «брижі, частина очеревини у тварин; страва з такої очеревини», як і ч. [krušt] «брижі», слц. [krušká] «жир навколо нутрощів», нл. krjuze (мн.) «брижі (у нутрощах тварин)», kjuzka «гофрований жіночий комір», походить від свн. kroese «нутрощі; брижі, складки очеревини» (пор. нвн. Krös «нутрощі; збористий або складчастий комір»);

етимологічно пов’язане укр. [кри́за] «жабо, оборка» є запозиченням пізнішого часу;