КРИЖМО — ЕТИМОЛОГІЯ
кри́жмо «біла тканина, в яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення; полотно як подарунок новонародженому від хрещеної матері»
запозичене через польське і, далі, чеське посередництво з давньоверхньонімецької мови;
двн. chrismo «миро», свн. crisme «тс.» походять від лат. chrisma «миро; помазання», запозиченого з грецької мови;
гр. χρίσμα «мазь; масло; помазання» пов’язане з χρἴω «змазую, фарбую»;
думка про безпосереднє запозичення слова в українські говори з грецької мови (Дзендзелівський НЗ УжДУ 13, 104) позбавлена підстав;
р. [кри́жмы] «кри́жмо», др. крижьмо «миро», крижьма «тс.», п. krzyżmо «тс.; [полотно в обряді хрещення дитини]», ч. вл. křižmo «миро»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кри́жма
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| křižmo «миро» | верхньолужицька |
| χρίσμα «мазь; масло; помазання» | грецька |
| χρἴω «змазую, фарбую» | грецька |
| chrismo «миро» | давньоверхньонімецька |
| крижьмо «миро» | давньоруська |
| крижьма «тс.» | давньоруська |
| chrisma «миро; помазання» | латинська |
| krzyżmо «тс.; [полотно в обряді хрещення дитини]» | польська |
| кри́жмы «кри́жмо» | російська |
| crisme «тс.» | середньоверхньнімецька |
| křižmo «миро» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України