КРИВУВАТА — ЕТИМОЛОГІЯ

криви́й

псл. *krivъ «кривий, вигнутий, викривлений, покалічений, кульгавий; несправедливий, поганий; лівий; винний»;
споріднене з лит. kreĩvas «кривий, фальшивий», krívis «кривобокий, кривий», [kraĩvas] «кривий, косий», лтс. krails «зігнутий», krievs «кривий», kraitât «хитатися»;
балт.сл. *krei-vo- розглядається як розширення іє. *(s)ker- «вигинати, кривити, крутити», з яким, можливо, пов’язані також лат. curvus «зігнутий; закривлений, кривий», гр. κυρτός «тс.», ав. skarəna- «круглий»;
р. криво́й, бр. крывы́, др. кривыи, п. krzywy, ч. křivý, слц. krivý, вл. křiwy, нл. kśiwy, полаб. kraivĕ, болг. м. крив, схв. кри́в «кривий; покалічений», слн. krív, стсл. кривъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крива́к «зрубане криве дерево; посудина, в якій смажать поросят; заєць»
криванжа́ «кривий»
кри́вати «кульгати»
криве́ць «тс.»
криви́зна
кривина́
криви́ти
криві́ти
кривко́ «кривий»
кривлю́га «криве сучкувате дерево»
кривля́ка
кривля́тися
кривондя́га «кривий, безногий, безрукий»
кривондя́ка «тс.»
кривува́стий
кривува́ти «бути кульгавим»
кривува́тий
криву́лина
криву́лька «крива лінія; [кривий] Ж»
кривульки «узор на крашанці, на глиняному посуді»
кривулькува́тий
кривульча́стий
криву́ля «крива лінія; кривий; [шабля] Я»
кривуля́ка «тс.»
кривуля́стий
кривуля́ти «робити криві лінії; кульгати, шкандибати»
кривунда́ «кривий»
кривуно́к «закрут, заворот»
криву́х «криве дерево»
криву́ца «кривонога»
кривцу́н «кривий»
на́кри́во
окриволі́ти «окривіти»
по́кривий «кривуватий»
покриву́ли́ти «покривити»
скри́ва «скоса»
скривулі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skarəna- «круглий» авестійська
крывы́ білоруська
крив болгарська
křiwy верхньолужицька
κυρτός «тс.» грецька
кривыи давньоруська
*(s)ker- «вигинати, кривити, крутити» індоєвропейська
curvus «зігнутий; закривлений, кривий» латинська
krails «зігнутий» латиська
krievs «кривий» латиська
kraitât «хитатися» латиська
kreĩvas «кривий, фальшивий» литовська
krívis «кривобокий, кривий» литовська
kraĩvas «кривий, косий» литовська
крив македонська
kśiwy нижньолужицька
kraivĕ полабська
krzywy польська
*krivъ «кривий, вигнутий, викривлений, покалічений, кульгавий; несправедливий, поганий; лівий; винний» праслов’янська
криво́й російська
крȗв «кривий; покалічений» сербохорватська
krivý словацька
krív словенська
кривъ старослов’янська
křivý чеська
*krei-vo- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України