КРИВИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
кривичі́ «східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Дніпра, Західної Двіни і Волги» (одн. кри́вич)
похідне утворення від імені родоначальника племені *Кривъ, що виникло на основі прикметника кривъ «кривий»;
від назви кривичів походять лтс. krìevs «росіянин», Krìevija «Росія», лит. kriẽvai «росіяни»;
р. кривичи́, бр. крывічы́, др. кривичи;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крывічы́ | білоруська |
| Кривъ | давньоруська |
| кривъ «кривий» | давньоруська |
| кривичи | давньоруська |
| krìevs «росіянин» | латиська |
| Krìevija «Росія» | латиська |
| kriẽvai «росіяни» | литовська |
| кривичи́ | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України