КРИВДНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
кри́вда
псл. krivьda «неправда, несправедливість, кривда», похідне від kriviti «кривити, робити неправильні вчинки», krivъ «неправий, несправедливий, кривий»;
на думку Ендзеліна (Endzelin RS 13, 64), утворення типу псл. *krivьda, *pravьda, *voržьba виникли внаслідок дисиміляції з давніших *krivьba, *pravьba, *voržьba;
р. болг. м. кри́вда, бр. кры́ўда, др. кривьда, п. krzywda, ч. křivda, слц. krivda, вл. křiwda, нл. kśiwda, схв. кри́вда, слн. krívda, стсл. кривьда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́вкри́вдно
«кривдно, прикро»
завкри́дно
«тс.; заздрісно (Me)»
кривди́вий
кри́вдити
кри́вдиця
кри́вдний
кри́вдник
кривдува́ти
«ображатися»
(собі)]
кривдуватися
«тс.»
окривджа́ти
«кривдити»
укривджа́ти
«тс.»
укривдже́ння
«покривдження»
укри́вдити
«скривдити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кры́ўда | білоруська |
кри́вда | болгарська |
křiwda | верхньолужицька |
кривьда | давньоруська |
кри́вда | македонська |
kśiwda | нижньолужицька |
krzywda | польська |
krivьda «неправда, несправедливість, кривда» | праслов’янська |
kriviti «кривити, робити неправильні вчинки» | праслов’янська |
krivъ «неправий, несправедливий, кривий» | праслов’янська |
*krivьda | праслов’янська |
*pravьda | праслов’янська |
*voržьba | праслов’янська |
*pravьba | праслов’янська |
*voržьba | праслов’янська |
*krivьba | праслов’янська |
кри́вда | російська |
кри́вда | сербохорватська |
krivda | словацька |
krívda | словенська |
кривьда | старослов’янська |
křivda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України