КРИВДНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́вда

псл. krivьda «неправда, несправедливість, кривда», похідне від kriviti «кривити, робити неправильні вчинки», krivъ «неправий, несправедливий, кривий»;
на думку Ендзеліна (Endzelin RS 13, 64), утворення типу псл. *krivьda, *pravьda, *voržьba виникли внаслідок дисиміляції з давніших *krivьba, *pravьba, *voržьba;
р. болг. м. кри́вда, бр. кры́ўда, др. кривьда, п. krzywda, ч. křivda, слц. krivda, вл. křiwda, нл. kśiwda, схв. кри́вда, слн. krívda, стсл. кривьда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́вкри́вдно «кривдно, прикро»
завкри́дно «тс.; заздрісно (Me)»
кривди́вий
кри́вдити
кри́вдиця
кри́вдний
кри́вдник
кривдува́ти «ображатися» (собі)]
кривдуватися «тс.»
окривджа́ти «кривдити»
укривджа́ти «тс.»
укривдже́ння «покривдження»
укри́вдити «скривдити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кры́ўда білоруська
кри́вда болгарська
křiwda верхньолужицька
кривьда давньоруська
кри́вда македонська
kśiwda нижньолужицька
krzywda польська
krivьda «неправда, несправедливість, кривда» праслов’янська
kriviti «кривити, робити неправильні вчинки» праслов’янська
krivъ «неправий, несправедливий, кривий» праслов’янська
*krivьda праслов’янська
*pravьda праслов’янська
*voržьba праслов’янська
*pravьba праслов’янська
*voržьba праслов’янська
*krivьba праслов’янська
кри́вда російська
кри́вда сербохорватська
krivda словацька
krívda словенська
кривьда старослов’янська
křivda чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України