КРЕТИНІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
крети́н «ідіот»
через німецьке посередництво (н. Kretíne) запозичено з французької мови;
фр. crétin «кретин» є за походженням діалектним варіантом слова chrétien (ст. christian, chrestien) «християнин», що продовжує лат. christiānus «тс.», похідне від Christus (‹ гр. Χριστός) «Христос», бо недоумкуватих вважали угодними богові істотами;
пор. у зв’язку з цим укр. божеві́льний, дінд. devānāmpriya «дорогий богам; недоумкуватий, ідіот»;
р. крети́н, бр. крэці́н, п. kretyn, ч. слц. слн. kretén, вл. kretin, болг. крете́н, м. кретен, схв. крèтēн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кретині́зм
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
крэці́н | білоруська |
крете́н | болгарська |
kretin | верхньолужицька |
Χριστόςǫ «Христос» | грецька |
devānāmpriya «дорогий богам; недоумкуватий, ідіот» | давньоіндійська |
christiānus «тс.» | латинська |
Christus | латинська |
кретен | македонська |
kretyn | польська |
крети́н | російська |
крèтēн | сербохорватська |
kretén | словацька |
kretén | словенська |
божеві́льний | українська |
crétin «кретин» | французька |
chrestien «християнин» | французька |
christian | французька |
chrestien | французька |
kretén | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України