КРЕСЛЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

кре́слити

очевидно, запозичення з польської мови;
у п. kreślić «креслити» злилося два слова, запозичені з німецької мови: п. ст. kresić, krysić, що походить від свн. kritzen «креслити, проводити лінії», пов’язаного з kratzen «шкрябати», і п. ст. kryślić, kryšlać, що зводиться до снн. krisselen (нвн. kritzeln) «дряпати; мазюкати, писати кривулями» з первісним значенням «креслити, робити лінії», пов’язаного з kritzen;
немає достатніх підстав виводити безпосередньо з п. kres (kresa) (Bern. I 610) і вважати це слово праслов’янським (Brückner 266);
бр. крэ́сліцъ, ч. kresliti, слц. kreslit’, вл. kreslić, нл. kresliš;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кре́слення
кресля́р
кресля́рня
накре́слення
неокре́слений
переднакре́слення
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крэ́сліцъ білоруська
kreslić верхньолужицька
kresliš нижньолужицька
kreślić «креслити» польська
kresić польська
krysić польська
kryślić польська
kryšlać польська
kres (kresa)(Bern. I 610)(Brückner 266) польська
kritzen «креслити, проводити лінії» середньоверхньнімецька
kratzen «шкрябати» середньоверхньнімецька
krisselen «дряпати; мазюкати, писати кривулями» (нвн. kritzeln) середньонижньонімецька
kreslit' словацька
kresliti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України