КРЕСАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
креса́ти
псл. kresati (krešǫ);
дальші зв’язки непевні;
пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;
зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;
вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;
спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;
немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);
р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
креса́к
«рушниця»
креса́ло
«шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира»
кре́сево
«кресало»
креси́во
креси́ло
«тс.»
кресни́ця
«крем’яний курок у рушниці»
кресь
(виг.)
крешели́нє
«тс.»
кріс
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краса́ць | білоруська |
| крэ́сіць | білоруська |
| křesać | верхньолужицька |
| κρέκω «б’ю, стукаю» | грецька |
| *(s)ker- «краяти, відтинати» | індоєвропейська |
| krāsns «тс.» | латиська |
| krósnis «піч» | литовська |
| krešėˊti | литовська |
| krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) | литовська |
| sklem̃pti «різати, тесати, стригти» | литовська |
| kśasaś | нижньолужицька |
| krzesać | польська |
| kresati (krešǫ) | праслов’янська |
| krešǫ | праслов’янська |
| krasa «краса» | праслов’янська |
| kremy | праслов’янська |
| kremene | праслов’янська |
| kremsati | праслов’янська |
| česati | праслов’янська |
| *kremy | праслов’янська |
| креса́ть «кресати» | російська |
| креса́ть «кресати» | російська |
| кресати | сербохорватська |
| kresať | словацька |
| kresáti | словенська |
| кро́сна «ткацький станок» | українська |
| klestiti «обрубувати гілля; каструвати» | чеська |
| křésati | чеська |
| krzosać | ? |
кри́си «відігнуті краї капелюха; краї посуду, човна»
очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької або середньонижньонімецької мови;
свн. снн. kritz «риска, лінія» (нн. kritse «тс.», нвн. Kritz «дряпина») є похідним від свн. kritzen (‹ двн. krizzōn) «видряпувати»;
менш обґрунтоване припущення про походження з нвн. Kreis «коло, круг; округ, повіт, район» (Шелудько 35; Brückner 266; Bern. І 610);
бр. крысо́ «пола», п. kresa «лінія, криси», ч. заст. kresa «лінія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
краня
«гуцульський капелюх чорного кольору з павиним пером»
креса́к
«капелюх»
кресани́на
«тс.»
креса́нка
«вид сіті для полювання на птахів; капелюшок (у гриба)»
креса́ня
«капелюх»
криса́к
«тс.; обкуття на кінцях осі»
крисани́на
«капелюх»
криса́ня
«тс., бриль»
криса́тий
кри́ска
«оборочка, рюшик; рубець, тріщина»
крисла́тий
крислова́тий
«крислатий, гіллястий»
крісла́тий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крысо́ «пола» | білоруська |
| krizzōn | давньоверхньонімецька |
| kritse | нижньонімецька |
| Kritz | нововерхньонімецька |
| Kreis «коло, круг; округ, повіт, район» | нововерхньонімецька |
| kresa «лінія, криси» | польська |
| kritz «риска, лінія» (нн. kritse «тс.», нвн. Kritz «дряпина») | середньоверхньнімецька |
| kritzen «видряпувати» (‹ двн. krizzōn) | середньоверхньнімецька |
| kritz «риска, лінія» (нн. kritse «тс.», нвн. Kritz «дряпина») | середньонижньонімецька |
| kresa «лінія» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України