КРЕП — ЕТИМОЛОГІЯ
креп «прозора шорстка тканина, звичайно чорного кольору»
запозичення з французької мови;
фр. crêpe «крепова тканина», ст. cresp «кучерявий», походить від лат. crīspus «кучерявий, хвилястий», пов’язаного з crïnis «волосся», спорідненим з дангл. hrisian «тремтіти; трясти», двн. hrīs «пагін», прус. craysi «стебло»;
р. болг. м. креп, бр. крэп, п. krepa, ч. слц. вл. krep, схв. крȅп, слн. krép;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крэп | білоруська |
| креп | болгарська |
| krep | верхньолужицька |
| hrisian «тремтіти; трясти» | давньоанглійська |
| hrīs «пагін» | давньоверхньонімецька |
| crīspus «кучерявий, хвилястий» | латинська |
| crīnis «волосся» | латинська |
| креп | македонська |
| krepa | польська |
| craysi «стебло» | прусська |
| креп | російська |
| крȅп | сербохорватська |
| krep | словацька |
| krép | словенська |
| crêpe «крепова тканина» | французька |
| krep | чеська |
| cresp «кучерявий» | ? |
креп «міць, сила»
не зовсім ясні звукові форми з кореневим е;
у випадках з ненаголошеним е допускають пояснення як північноукраїнські діалектні форми щодо літературних форм з кореневим і, в інших випадках, можливо, результат польського або російського впливу (п. krzepki, р. кре́пкий);
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́креп
«запор»
(мед.)
закре́па
«кремезна людина, здоров’як»
крепа́к
«кріпак; дуже сильна людина Кур»
крепа́цтво
крепа́цький
крепе́нний
«міцний»
крепи́ти
«скріплювати, збивати»
кре́пість
кре́пкий
«дуже міцний»
кре́пкість
«тс.»
кре́пко
«дуже»
кре́пнути
«кинути, метнути»
підкре́п
«підсилення, допомога»
скре́па
«стик, паз, шов»
скрепе́ник
«стільник, приліплений у порожньому вулику для нового рою»
скрепени́ти
«приліпити стільник у порожньому вулику»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krzepki | польська |
| кре́пкий | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України