КРЕНДЕЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
кре́ндель
через російське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. krengel, kringel (нвн. Kríngel) «крендель, бублик» є демінутивними формами від kring (krinc, нвн. Kring) «коло, кільце, круг», спорідненого з дісл. kringr «кільце», а також з лит. grežti «свердлити; вертіти», прус. granstis «свердло»;
припущення про польське посередництво (Шелудько 35; Bern. I 612) непереконливе;
р. кре́ндель, [кре́нгель], бр. крэ́ндзель, п. [kręgiel], ст. kregiel, нл. kringel, kryngel, полаб. krangill;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кре́ндельник
«пекар, що випікає кренделі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крэ́ндзель | білоруська |
| kringr «кільце» | давньоісландська |
| grę͂žti «свердлити; вертіти» | литовська |
| kringel | нижньолужицька |
| kryngel | нижньолужицька |
| Kríngel «крендель, бублик» | нововерхньонімецька |
| Kring «коло, кільце, круг» | нововерхньонімецька |
| kring | нововерхньонімецька |
| krinc | нововерхньонімецька |
| krangill | полабська |
| kręgiel | польська |
| kregiel | польська |
| granstis «свердло» | прусська |
| кре́ндель | російська |
| кре́нгель | російська |
| krengel | середньоверхньнімецька |
| kringel | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України