КРЕЙЦАР — ЕТИМОЛОГІЯ
кре́йцер «розмінна монета з срібла й міді в Німеччині (XV--XIX ст.) та Австро-Угорщині»
запозичення з німецької мови;
свн. kriuzer (нвн. Kréuzer) «крейцер; срібний пфеніг» (з XIII ст.) є похідним від свн. kriuzi (нвн. Kreuz) «хрест», що походить від лат. crux (зн. в. cruce-m) «тс.»;
назва зумовлена тим, що на монеті був зображений хрест;
р. кре́йцер, бр. крэ́йцэр, п. krajcar, krejcar, grajcar, ч. krejcar, ст. krajcar, слц. krajciar, grajciar, вл. krejcar, болг. кра́йцер, схв. крȁйцар, слн. krájcar;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґра́йцар
ґре́йцар
«тс.»
кре́йцар
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крэ́йцэр | білоруська |
| кра́йцер | болгарська |
| krejcar | верхньолужицька |
| crux «тс.» (зн. в. cruce-m) | латинська |
| cruce-m зн. в. | латинська |
| Kréuzer | нововерхньонімецька |
| krajcar | польська |
| krejcar | польська |
| grajcar | польська |
| кре́йцер | російська |
| крȁjцар | сербохорватська |
| kriuzer «крейцер; срібний пфеніг» (нвн. Kréuzer)(з XIII ст.) | середньоверхньнімецька |
| kriuzi «хрест» (нвн. Kreuz) | середньоверхньнімецька |
| krajciar | словацька |
| grajciar | словацька |
| krájcar | словенська |
| krejcar | чеська |
| krajcar | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України