КРАЯНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кра́яти
псл. krajati (krajajǫ), ітеративна форма дієслова *krojiti, укр. кро́їти;
р. (зах.) [края́ть] «краяти», др. краяти, краати, п. krajać, ч. krájeti, ст. krájěti, слц. krájať, вл. krać, нл. kšajaś «тс.», полаб. krojôt «вирізувати», схв. [krajati] «кроїти, краяти сукно», слн. krȃjati «кроїти сукно», цсл. крагати «різати, краяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
края́льний
края́льник
«розкрійник»
краяни́ця
«розрізаний кусок»
края́нка
«тс.»
покрава́ти
«краяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krać | верхньолужицька |
| краяти | давньоруська |
| краати | давньоруська |
| kšajaś «тс.» | нижньолужицька |
| krojôt «вирізувати» | полабська |
| krajać | польська |
| krajati (krajajǫ) | праслов’янська |
| *krojiti | праслов’янська |
| края́ть «краяти» (зах.) | російська |
| krajati «кроїти, краяти сукно» | сербохорватська |
| krájať | словацька |
| krȃjati «кроїти сукно» | словенська |
| кро́їти | українська |
| крагати «різати, краяти» | церковнослов’янська |
| krájeti | чеська |
| krájěti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України