КРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кра́та «клітка»

п. krata «ґрати; клітка (на тканині)», як і схв. ст. krȃta «ґрати; колосник», походить від слат. crata, grata «клітка, огорожа, брама; колосник» або від іт. grata «тс.», які продовжують лат. crātis «пліт, загорожа», споріднене з гот. haúrds «двері», прус. corto «загорожа», можливо, також псл. krǫtiti, укр. крути́ти;
запозичення з польської мови;
бр. кра́ты «ґрати, огорожа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кра́ти «клітки; [ґрати]»
кратка́тий «картатий»
кратко́ваний «тс.»
краткува́ти «робити клітинки»
кратча́стий «заґратований»
крача́стий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́ты «ґрати, огорожа» білоруська
haúrds «двері» готська
grata «тс.» італійська
crātis «пліт, загорожа» латинська
krata «ґрати; клітка (на тканині)» польська
krǫtiti праслов’янська
corto «загорожа» прусська
krȃta «ґрати; колосник» (ст.) сербохорватська
crata середньолатинська
grata «клітка, огорожа, брама; колосник» середньолатинська
крути́ти українська

ократи́тися «обгородитися (?)»

очевидно, похідне утворення від [кра́ти] «грати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́ти «грати» ?

крат

як семантичну паралель пор. псл. razь, укр. раз, пов’язане з rězati, укр. рі́зати;
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. краты, кратъ, як і п. kroć «крат», ч. krát, слц. krat, вл. kroć, нл. krot «тс.», болг. крáтен «кратний», схв. крȃт «крат», слн. krát «тс.», походить від псл. *kortъ «крат, раз», *kortь «тс.», спорідненого з лит. kar̥tas «раз», karta «шар, верства; покоління», лтс. kā́rta «шар, ряд», ав. hakərət «тс.», дінд. sakṛ́t «один, раз», kṛ́tvaḥ «раз», що зводяться до іє. *(s)ker-t- «різати, відтинати», як і дінд. kṛntáti, kártati «відтинає, крає», псл. *čersti, *čьr̥tǫ «рубати», стсл. чрѣсти, лит. kir̃sti «тс.»;
р. крат, бр. кра́тнае «кратне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кра́тний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hakərət «тс.» авестійська
кра́тнае «кратне» білоруська
крáтен «кратний» болгарська
kroć верхньолужицька
sakṛ́t «один, раз» давньоіндійська
kṛ́tvaḥ «раз» давньоіндійська
kṛntáti давньоіндійська
kártati «відтинає, крає» давньоіндійська
*(s)ker-t- «різати, відтинати» індоєвропейська
kā́rta «шар, ряд» латиська
kar̥tas «раз» литовська
karta «шар, верства; покоління» литовська
kir̃sti «тс.» литовська
krot «тс.» нижньолужицька
kroć «крат» польська
razь праслов’янська
rězati праслов’янська
*kortъ «крат, раз» праслов’янська
*kortь «тс.» праслов’янська
*čersti праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥tǫ «рубати» праслов’янська
крат російська
крȃт «крат» сербохорватська
krat словацька
krát «тс.» словенська
чрѣсти старослов’янська
раз українська
рі́зати українська
краты церковнослов’янська
кратъ церковнослов’янська
krát чеська

ґра́та «прут залізної решітки; карта (на тканині)»

зведення українських і польських форм до нім. Gerät «прилад; посуд» (Шелудько 29) позбавлене підстав;
п. krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині», [garata] «тс.», як і схв. [grȃta] «грати; (тех.) грохот», походить від іт. grata «грати, огорожа» чи слат. crata, grata «грати, огорожа, брама; решето», повʼязаних з лат. сrātis «плетиво; огорожа, пліт», спорідненим з дангл. hyrdel «очеретяний пліт; огорожа», нвн. Hürde «плетена загорожа», гр. κάρταλ(λ)ος «кошик, короб»;
запозичення з польської мови;
бр. [крата] «ґратчаста огорожа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грата (XVII ст.)
гра́та «тс.»
ґрата
гра́ти
ґра́ти «залізна решітка»
ґра́тка «огорожа зі штахету»
ґра́тки
грато́ваний
ґратува́ти «обносити ґратами»
гра́тчаний
гратча́стий
ґратча́стий
гратча́тий
грать
драти
кра́та «тс.»
межиґра́ття «решітка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крата «ґратчаста огорожа» білоруська
κάρταλ(λ)ος «кошик, короб» грецька
hyrdel «очеретяний пліт; огорожа» давньоанглійська
grata «грати, огорожа» італійська
сrātis «плетиво; огорожа, пліт» латинська
Gerät «прилад; посуд» німецька
Hürde «плетена загорожа» нововерхньонімецька
krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині» польська
grȃta «грати; (тех.) грохот» сербохорватська
crata середньолатинська
garata «тс.» ?
grata «грати, огорожа, брама; решето» ?

кратуни́ «вид тканини»

можливо, пов’язане з п. kartun «вибійка», вторинно зближеним з [кра́та] «клітка», [кратко́ваний] «картатий» (про тканину);
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kartun «вибійка» польська
кра́та «клітка» українська
кратко́ваний «картатий» (про тканину) українська

крот (у сполученнях сто сот, тисячу крот болячок і под.)

запозичення з польської мови;
п. kroć (друга частина прислівникового числівника, яка означає повторювання, множення, «разів»), кашуб. [krot] «тс.» походять від псл. *kortъ, до якого зводиться й укр. крат;
бр. [кроць] «разів», вл. króć, нл. krot (тільки з числівником) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кроть «крот, раз» (тільки у лайливих виразах)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кроць «разів» білоруська
króć верхньолужицька
krot «тс.» (тільки з числівником) нижньолужицька
kroć (друга частина прислівникового числівника, яка означає повторювання, множення, «разів») польська
*kortъ праслов’янська
крат українська
krot «тс.» ?

стокроть «стократно»

запозичення з польської мови;
п. stokroć «тс.; сторазово», утворене з основ слів sto «сто» і kroć «крат, раз», є прямим відповідником укр. стокра́т, утвореного з основ слів сто і крат (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stokroć «тс.; сторазово» польська
sto «сто» польська
kroć «крат, раз» польська
стокра́т українська
сто українська
крат українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України