КРАСУХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
красу́ха «кропив’янка, кропив’яна пропасниця» (мед.)
р. [красу́ха] «тс.; кір; червоний висип по тілу; золотуха» пов’язане з краса́ (заст.) «краса», кра́сный «червоний», спорідненими з укр. краса́1, [кра́сни] (див.);
очевидно, запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| красу́ха «тс.; кір; червоний висип по тілу; золотуха» | російська |
| краса́ «краса» (заст.) | російська |
| кра́сный «червоний» (заст.) | російська |
| краса́ | українська |
| кра́сни | українська |
краса́
висловлювалась гіпотеза про зв’язок з лит. krosnis «піч», лтс. krãsns «тс.» (Skok II 180–181; Младенов 256; Bern. 1608; Walde–Hofm. I 277–278);
малоймовірний зв’язок з двн. hruom «слава», гот. hroѣeigs «переможний», ісл. hrosa «слава», дісл. hrósa «славити, хвалитися», hróđz «слава» (Фасмер II 367);
зближують також із лит. grõžis «краса» (Machek ESJČ 289–290);
зіставляється з лит. kárštas «гарячий», karštis «спека, жара», лтс. kar̃sa «тс.», kar̃sêt «розпалювати, розігрівати», звідки первісне значення «блиск вогню; світло» → «щось гарне» (Sławski III 60);
пов’язується з псл. kresati «кресати», первісно «створювати, творити» (ЭССЯ 12, 95–97);
певної етимології не має;
псл. krasa;
р. бр. краса́, п. вл. krasa, ч. слц. krása, нл. kšasa, болг. м. кра́сен «гарний», схв. крáсан «тс.», слн. krásen «прекрасний», стсл. краса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́красити
«вичистити»
викраша́ти
«хизуватися»
(себе)]
викраша́тися
«красуватися»
за́крас
«фарба»
за́кра́ска
красаве́ць
красави́ця
красави́чка
красаву́ля
«веселка»
кра́сень
красиве́нний
«дуже гарний»
краси́вий
кра́сий
«строкатий, барвистий»
кра́сик
«рябий собака»
краси́ло
красильний
краси́льник
краси́льня
краси́стий
«тс.»
краси́тель
кра́си́ти
кра́си́тися
красівки́
«пістряві мухи»
красі́течний
«дуже гарний»
красі́ти
«красуватися»
красі́тка
«красуня»
красі́тний
«красивий»
кра́ска
краска́р
«маляр»
кра́ски́
«дитяча гра»
краскува́ти
«фарбувати»
красни́вечко
«рум’яна»
(?)
кра́сний
«гарний, прекрасний»
красні́вечко
«тс.»
красні́ти
«кращати»
красови́тий
красови́ця
«красуня»
красота́
красо́тка
красо́ха
красувати
«виділятися красою; цвісти (перев. про злакові)»
(ся)
красу́ля
красу́н
красу́нь
красу́ня
красу́ня
красу́ха
красу́ха
«тс.»
красу́чий
«гарний, красивий»
красю́к
«красень»
красю́щий
«дуже гарний, красивий»
кра́ся
«веселка»
крашани́к
«пофарбований у червону фарбу сардак»
кра́шанка
«пофарбоване на Великдень яйце; [яйце]»
крашени́к
крашени́на
«пофарбована тканина»
крашени́ці
«червоні вовняні штани в гуцулів»
крашеня́к
«тс.»
крашни́на
«(різнокольорові) текстильні товари (?)»
окра́са
окраша́ти
покра́са
«прикраса; у весільному обряді: кривава пляма на сорочці молодої; червона запаска як символ цнотливості нареченої; червоні стрічки, які роздають учасникам весільного обряду»
прекра́сний
прикра́са
прикра́сити
при́красний
«надзвичайно гарний»
прикраша́льний
приукра́са
«прикраса»
розкра́ска
розкра́шувач
сукраси́ти
«прикрасити»
украси́вий
«прикрашений (?)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краса́ | білоруська |
| красен «гарний» | болгарська |
| krasa | верхньолужицька |
| hroѣeigs «переможний» | готська |
| hruom «слава» | давньоверхньонімецька |
| hrósa «славити, хвалитися» | давньоісландська |
| hróđz «слава» | давньоісландська |
| hrosa «слава» | ісландська |
| krãsns «тс.» | латиська |
| kar̃sa «тс.» | латиська |
| karsêt «розпалювати, розігрівати» | латиська |
| krosnis «піч» | литовська |
| grõžis «краса» | литовська |
| kárštas «гарячий» | литовська |
| karštis «спека, жара» | литовська |
| кра́сен «гарний» | македонська |
| kšasa | нижньолужицька |
| krasa | польська |
| kresati «кресати» | праслов’янська |
| krasa | праслов’янська |
| краса́ | російська |
| крáсан «тс.» | сербохорватська |
| krása | словацька |
| krásen «прекрасний» | словенська |
| краса | старослов’янська |
| krása | чеська |
краса́ «щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.; зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica . Я» (бог.)
похідні утворення від краса «врода»;
назви рослин зумовлені гарною формою або гарним яскравим кольором квітів (Вісюліна–Клоков 149, 151; Нейштадт 147, 226, 450; Machek Jm. rostl. 81);
р. [краса́] «щириця», [краса́вица (американская)] «зірки садові», [красавочка] «Dianthus seguieri Vill.», [красе́лия] «красоля», вл. krasa «красоля велика»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
красавочка
«вид гвоздики, Dianthus seguieri Vill.»
краснянка
«золототисячник зонтичний, Centaurium umbellatum Gilib.»
красотка
«синюха голѵба, Polemonium coeruleum .»
красульки
«красоля велика, Tropaeolum major L.»
красуха
«образки болотні, Calla palustris L. »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krasa «красоля велика» | верхньолужицька |
| краса́ «щириця» | російська |
| краса́вица (американская) «зірки садові» (американская)] | російська |
| красавочка «Dianthus seguieri Vill.» | російська |
| красе́лия «красоля» | російська |
| краса «врода» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України