КРАСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кра́сти

псл. krasti (‹*kradti);
дальші зв’язки неясні;
реконструюється давніше *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб», як спсюіднене з дінд. krā́matі «ступає, іде» (ЭССЯ 12, 102–105);
вважається також спорідненим з лтс. krāt «збирати, складати, нагромаджувати», krājums «запас», що походять, очевидно, від іє. *krā(u)-/krəu-/ krū˘- «громадити, скупчувати», до яких зводиться також псл. kryti, укр. кри́ти;
зближення з лит. skródžiu, skrósti «розрізувати, розколювати» (Matzenauer LF 9, 3) малообґрунтоване;
зіставлення з гр. χλω̃δις «злодій» (Machek ESJČ 290; Specht 175, 248, 252, 319) непереконливе;
р. красть, бр. кра́сці, др. красти, п. kraść, ч. krásti, слц. kradnúť, вл. kradnyć, нл. kšadnuś, болг. крада́, м. краде, схв. крȁсти, слн. krásti, стсл. красти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

викрада́ч
докрада́тися
докра́стися
закрада́тися
закра́дливий
закра́стися
краде́жа «кража»
кра́демці «крадькома»
кра́дений
кра́ді́ж
краді́жка
кра́ді́жний
краді́й
кра́дки
кра́дці
кра́дьки
крадько́
крадькома́
крадьма́
крадю́ка
крадю́куватий
крадю́чий
крадя́щий
кра́жа
кра́стися
кра́цьки
крацьком «тс.»
покради́ємці «крадькома»
по́крадимці О
по́крадьки
покрацьки «тс.»
розкрада́ч
скрада́тися
скра́дливий
скра́дний
увікра́стися
укра́дливий
укра́дьки «крадькома»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́сці білоруська
крада́ болгарська
kradnyć верхньолужицька
χλω̃δις «злодій» грецька
krā́matі «ступає, іде» давньоіндійська
красти давньоруська
*krā(u)- «громадити, скупчувати» індоєвропейська
krəu- індоєвропейська
krū˘- індоєвропейська
krāt «збирати, складати, нагромаджувати» латиська
krājums «запас» латиська
skródžiu литовська
skrósti «розрізувати, розколювати» литовська
краде македонська
kšadnuś нижньолужицька
kraść польська
krasti (‹*kradti) праслов’янська
*kradti праслов’янська
*kro-d- «іти, ступати в певний спосіб» праслов’янська
kryti праслов’янська
красть російська
крȁсти сербохорватська
kradnúť словацька
krásti словенська
красти старослов’янська
кри́ти українська
krásti чеська

краве́ць

псл. (пн.) *[kravьcь], похідне від дієслівної основи kravati на позначення багаторазовості, пов’язаної з krojiti, укр. кроїти;
виведення від п. krawiec як запозичення (Richhardt 69) не переконує;
пов’язання з псл. krasti, укр. кра́сти (Zubatý St. a čl. 2, 102) необґрунтоване;
р. (пд., зах.) [кра́вец], бр. краве́ц, п. krawiec, ч. kravec, вл. krawc, нл. krawc, [kšajc];
Фонетичні та словотвірні варіанти

краве́цтво
краве́цький
кравці́вна
кравці́вський
кравцюва́ти
Кравче́нко
кра́вчик «учень кравця»
кравчи́на «кравецький цех; кравці» (зб.)
кравчи́ня
кравчи́ха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краве́ц білоруська
krawc верхньолужицька
krawc нижньолужицька
kšajc нижньолужицька
krawiec польська
krawiec польська
*kravьcь (пн.) праслов’янська
kravati (пн.) праслов’янська
krojiti (пн.) праслов’янська
krasti праслов’янська
кра́вец (пд., зах.) російська
кроїти українська
кра́сти українська
kravec чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України