КРАСАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
краса́вка «ведмедиця кайя, Arctia caja L. » (ент.)
похідні утворення від краса́;
назви комах зумовлені їх яскравим забарвленням (УРЕ 5, 98–99; 9, 88; Горностаев 142, 206);
назви хлібного жука виводяться від красува́ти(ся) «цвісти (про злакові)», оскільки цей жук вилітає на жито, коли воно цвіте (Гриценко 164);
Фонетичні та словотвірні варіанти
краса́вчик
«пістрянка, Zygaea F.»
краса́тка сосно́ва
«златка велика, Buprestis mariana L.»
краси́вець
«красотіл, Calosoma Web.»
красу́лька
«тс.»
красу́ля
«красотіл пахучий, Calosoma sycophanta L.»
красуля́к
«жужелиця, Carabus Thoms.»
красу́н
«хлібний жук, Anisoplia austriaca Hbst.»
красу́нок
«тс.»
красю́чка
«жужелиця»
крася́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краса́ | українська |
| красува́ти(ся) «цвісти (про злакові)» | українська |
красавиця «беладонна лікарська, Atropa belladonna L.» (бот.)
похідне утворення від краса́ «врода»;
калька другої частини наукової назви belladonna, яка походить з основ італійських слів bella «вродлива, гарна» і donna «жінка»;
назва зумовлена тим, що в Італії жінки рум’янилися соком з плодів цієї рослини (Анненков 59);
р. краса́вка, бр. краса́ўка, слц. krasavica «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
красавка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краса́ўка | білоруська |
| bella «вродлива, гарна» | італійська |
| donna «жінка» | італійська |
| краса́вка | російська |
| krasavica «тс. » | словацька |
| краса́ «врода» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України