КРАПОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
крап «барвник з марени красильної; (бот.) марена красильна, Rubia tinctorum L.»
назва зумовлена шиповидно-шорсткими по гранях стеблами рослини (Федченко–Флеров 913);
н. Krapp походить від гол. krap «тс.» (снідерл. crappe «гачок»), спорідненого з нвн. Krampf (‹ двн. kramph(o)) «спазм», двн. krampf «зігнутий», а також псл. grǫbь, укр. гру́бий;
запозичено з німецької мови, можливо, через польське посередництво;
р. крапп, бр. крап, п. krap;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крапка́
«марена красильна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крап | білоруська |
| krap «тс.» (снідерл. crappe«гачок») | голландська |
| krampf «зігнутий» | давньоверхньонімецька |
| kramph(o) | давньоверхньонімецька |
| Krapp | німецька |
| Krampf «спазм» (‹ двн. kramph(o)) | нововерхньонімецька |
| krap | польська |
| grǫbь | праслов’янська |
| крапп | російська |
| crappe | середньонідерландська |
| гру́бий | українська |
ко́роп «Cyprinus carpio L.» (іхт.)
псл. *korръ;
запозичення з германських мов, звідки походить і пізніший варіант назви коропа укр. діал. р. бр. карп, п. ч. karp, слн. kàrp;
двн. karpfo (‹ *karppo) походить з якоїсь мови, що була поширена в першій половині І тис. н. е. на альпійській території;
пов’язання з псл. *korpavъ «шорсткий, шершавий» (Bern. I 575) або з іє. *(s)ker- «крутити, гнути» (Leder 116) позбавлене підстав;
р. [ко́роп, коропча́та], бр. [ко́рап], др. коропъ, ч. ст. krap, слц. [krap], болг. м. крап, схв. крȁп, слн. kràp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
короп'я́чий
коропе́ль
коропень
«тс.»
коропча́та
«дрібні коропи»
коропчу́к
«невеликий короп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карп | білоруська |
| ко́рап | білоруська |
| крап | болгарська |
| karpfo (‹ *karppo) | давньоверхньонімецька |
| *karppo | давньоверхньонімецька |
| коропъ | давньоруська |
| *(s)ker- «крутити, гнути» | індоєвропейська |
| крап | македонська |
| karp | польська |
| *korръ | праслов’янська |
| *korpavъ «шорсткий, шершавий» | праслов’янська |
| карп | російська |
| ко́роп | російська |
| коропча́та | російська |
| крȁп | сербохорватська |
| krap | словацька |
| kàrp | словенська |
| kràp | словенська |
| карп (діал.) | українська |
| karp | чеська |
| krap (ст.) | чеська |
кра́пати
псл. krapati, ітератив до kropiti «кропити», замість очікуваного *krapjati (пор. р.-цсл. краплгати «кропити»), очевидно, зумовлена впливом з боку форми псл. kapati «капати»;
р. кра́пать, бр. кра́паць, п. [krapać], ч. krápati, слц. krápat’, нл. chrapaś, схв. ст. krapati, слн. škrȃpati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вкра́плення
вкра́плювати
крап
«дрібні цятки; шахрайські позначки на гральних картах»
крапели́на
кра́пельниця
краперча́стий
«рябий»
крапи́на
«краплина»
крапи́нка
крапи́ти
«крапати»
кра́пка
крапкани́стий
«позначений крапом»
(про гральні карти)
крапли́на
крапли́стий
крапльо́вий
кра́пля
крапля́стий
крапни́стий
«краплистий»
краповий
«крапчастий»
крапоті́ти
крапчастий
крапчастий
накрапа́йчик
(епітет дощу)
накрапа́ти
накрапа́тися
накрапи́ти
«покрити крапинками»
накра́плювати
накрапля́ти
накра́пувати
«накрапати»
скрап
«піддашок»
скра́плений
скра́плити
«перетворити у рідкий стан»
скра́плювати
скрапну́ти
«упасти краплями»
скра́пувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́паць | білоруська |
| chrapaś | нижньолужицька |
| krapać | польська |
| krapati | праслов’янська |
| kropiti «кропити» | праслов’янська |
| *krapjati (пор. р.-цсл. крапл$гати «кропити») | праслов’янська |
| kapati «капати» | праслов’янська |
| кра́пать | російська |
| краплгати | русько-церковнослов’янська |
| krapati (ст.) | сербохорватська |
| krápat' | словацька |
| škrȃpati | словенська |
| krápati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України