КРАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
кран
запозичення з німецької мови;
нвн. Kran «кран» походить від снн. kran «журавель; (пізніше також) кран», спорідненого з гол. kraan «тс.», дангл. cran «журавель», а також з вірм. krunk, гр. γεράνος, лит. gérvė, псл. žeravь, укр. жураве́ль;
р. бр. болг. м. кран, п. вл. kran, схв. крȃн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крант
«кран»
крент
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кран | білоруська |
| кран | болгарська |
| kran | верхньолужицька |
| krunk | вірменська |
| kraan «тс.» | голландська |
| γεράνος | грецька |
| cran «журавель» | давньоанглійська |
| gérvė | литовська |
| кран | македонська |
| Kran «кран» | нововерхньонімецька |
| kran | польська |
| žeravь | праслов’янська |
| кран | російська |
| крȃн | сербохорватська |
| kran «журавель; (пізніше також) кран» | середньонижньонімецька |
| жураве́ль | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України