КОШТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
кошт «гроші, капітал: витрати, видатки»
запозичено через польське посередництво з німецької мови;
свн. koste (kost) «утримання, витрати, вартість, ціна» (‹ двн. kosta «тс.») походить від слат. costus, costa «видаток, кошт, витрата», пов’язаного з costare «бути вартим, коштувати», яке продовжує лат. constāre «стати разом, непорушно; складатися з чогось; коштувати», утворене за допомогою префікса con- «з-» від дієслова stāre «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
р. заст. кошт «видатки на утримання», бр. кошт «вартість», п. koszt «витрати, вартість, кошт», ч. ст. košt «видаток, ціна», слц. [kost] «харчі, утримання», схв. кȍшта «харчі, прохарчування», слн. [kóštá] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кошти́на
«цінність»
кошти́тися
«витрачатися»
кошто́вий
«коштовний»
коштови́тий
«тс.»
кошто́вний
кошто́вня
«коштовна річ»
коштъ
(1459)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кошт «вартість» | білоруська |
| kosta | давньоверхньонімецька |
| constāre «стати разом, непорушно; складатися з чогось; коштувати» | латинська |
| con- «з-» | латинська |
| stāre «стояти» | латинська |
| koszt «витрати, вартість, кошт» | польська |
| stati | праслов’янська |
| кошт «видатки на утримання» (заст.) | російська |
| кȍшта «харчі, прохарчування» | сербохорватська |
| koste «утримання, витрати, вартість, ціна» (kost)(‹ двн. kosta «тс.») | середньоверхньнімецька |
| kost | середньоверхньнімецька |
| costus | середньолатинська |
| costa «видаток, кошт, витрата» | середньолатинська |
| costare «бути вартим, коштувати» | середньолатинська |
| kost «харчі, утримання» | словацька |
| kóštá «тс.» | словенська |
| ста́ти | українська |
| košt «видаток, ціна» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України