КОШТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

кошт «гроші, капітал: витрати, видатки»

запозичено через польське посередництво з німецької мови;
свн. koste (kost) «утримання, витрати, вартість, ціна» (‹ двн. kosta «тс.») походить від слат. costus, costa «видаток, кошт, витрата», пов’язаного з costare «бути вартим, коштувати», яке продовжує лат. constāre «стати разом, непорушно; складатися з чогось; коштувати», утворене за допомогою префікса con- «з-» від дієслова stāre «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
р. заст. кошт «видатки на утримання», бр. кошт «вартість», п. koszt «витрати, вартість, кошт», ч. ст. košt «видаток, ціна», слц. [kost] «харчі, утримання», схв. кȍшта «харчі, прохарчування», слн. [kóštá] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кошти́на «цінність»
кошти́тися «витрачатися»
кошто́вий «коштовний»
коштови́тий «тс.»
кошто́вний
кошто́вня «коштовна річ»
коштъ (1459)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кошт «вартість» білоруська
kosta давньоверхньонімецька
constāre «стати разом, непорушно; складатися з чогось; коштувати» латинська
con- «з-» латинська
stāre «стояти» латинська
koszt «витрати, вартість, кошт» польська
stati праслов’янська
кошт «видатки на утримання» (заст.) російська
кȍшта «харчі, прохарчування» сербохорватська
koste «утримання, витрати, вартість, ціна» (kost)(‹ двн. kosta «тс.») середньоверхньнімецька
kost середньоверхньнімецька
costus середньолатинська
costa «видаток, кошт, витрата» середньолатинська
costare «бути вартим, коштувати» середньолатинська
kost «харчі, утримання» словацька
kóštá «тс.» словенська
ста́ти українська
košt «видаток, ціна» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України