КОШОВОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

кіш «козачий стан; літне житло кочовиків; табір, стан» (іст.)

запозичення з тюркських мов;
чаг. koš «сукупність юрт, табір», кирг. koš «повстяний намет, юрта», башк. koš «курінь», тур. koš «стадо», балкар. koš «стійло, стійбище», як і монг. qoš «дорожний намет», можливо, пов’язані з дтюрк. qoš «пара», qoš- «з’єднувати, сполучати»;
р. кош, бр. кашава́ць «стати кошем», п. kosz (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

кош
кошови́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
koš «стійло, стійбище» балкарська
koš «курінь» башкирська
кашава́ць «стати кошем» білоруська
qoš «пара» давньотюркська
qoš- «з’єднувати, сполучати» давньотюркська
koš «повстяний намет, юрта» киргизька
qoš «дорожний намет» монгольська
koszукр.) польська
кош російська
koš «стадо» турецька
koš «сукупність юрт, табір» чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України