КОШОВОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
кіш «козачий стан; літне житло кочовиків; табір, стан» (іст.)
запозичення з тюркських мов;
чаг. koš «сукупність юрт, табір», кирг. koš «повстяний намет, юрта», башк. koš «курінь», тур. koš «стадо», балкар. koš «стійло, стійбище», як і монг. qoš «дорожний намет», можливо, пов’язані з дтюрк. qoš «пара», qoš- «з’єднувати, сполучати»;
р. кош, бр. кашава́ць «стати кошем», п. kosz (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кош
кошови́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| koš «стійло, стійбище» | балкарська |
| koš «курінь» | башкирська |
| кашава́ць «стати кошем» | білоруська |
| qoš «пара» | давньотюркська |
| qoš- «з’єднувати, сполучати» | давньотюркська |
| koš «повстяний намет, юрта» | киргизька |
| qoš «дорожний намет» | монгольська |
| kosz (з укр.) | польська |
| кош | російська |
| koš «стадо» | турецька |
| koš «сукупність юрт, табір» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України