КОШМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кошма́ «повстина з овечої вовни»
очевидно, запозичене з тюркських мов, можливо, за посередництвом російської мови (пор. чаг. кошмак «з’єднувати, зв’язувати, складати», тур. košmak «приєднувати», пов’язані з дтюрк. qoš- «приєднувати, з’єднувати; додавати; складати»);
шляхи проникнення і конкретне тюркське слово-джерело не з’ясовані;
р. кошма́, бр. кашма́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кашма́ | білоруська |
кошмак | голландська |
qoš- | давньотюркська |
кошма́ | російська |
košmak | турецька |
колошма́тити «кошлати, скуйовджувати; смикати, кусати зубами (про собак); сильно бити»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. колошма́тить «бити, лупцювати; [шматувати, шарпати; катати, валяти; верзти]» є, мабуть, експресивним утворенням, результатом контамінації слів колоти́ть «бити; трусити», якому відповідає укр. колоти́ти, і [кошми́ть] «валяти, збивати в кошму», похідного від кошма́;
бр. калашма́ціць «бити, лупцювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колушма́тіти
«бити; скубти, рвати волосся»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калашма́ціць «бити, лупцювати» | білоруська |
колошма́тить «бити, лупцювати; [шматувати, шарпати; катати, валяти; верзти]» | російська |
колоти́ти | українська |
колоти́ть «бити; трусити» | ? |
кошми́ть «валяти, збивати в кошму» | ? |
кошма́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України