КОШЕЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
коша́лка «кошіль»
псл. (пн.) košělъka, похідне від *košělь / košelь, якому відповідає укр. ко́ші́ль;
р. [коша́лка] «кошик; торбина», бр. [кашала́] «великий кошик», п. koszałka «кошіль»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кашала́ «великий кошик» | білоруська |
| koszałka «кошіль» | польська |
| *košělь | праслов’янська |
| košělъka (пн.) | праслов’янська |
| košelь | праслов’янська |
| коша́лка «кошик; торбина» | російська |
| ко́ші́ль | українська |
кошу́ля «сорочка»
псл. košulja;
загальнослов’янське запозичення з латинської мови, з поки що не встановленими часом і шляхами проникнення;
лат. casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» є демінутивною формою нлат. casa (‹ *cat-j-a) «хата, курінь», яке очевидно, зводиться до іє. *kat- «сплітати, скручувати»;
р. ст. кошу́ля «каптан, підбитий хутром», бр. кашу́ля «сорочка», др. кошуля «вид одягу», п. koszula «сорочка», ч. košile, ст. košule, слц. košel’a, [košul’a], вл. košla, [košula] «тс.», нл. košula «спідниця», болг. кошу́ля «сорочка», м. кошула, схв. кòшуља, слн. заст. діал. košúlja, стсл. кошоулга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́шеля
«тс.»
куші́ль
«сорочка (у весільному обряді)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кашу́ля «сорочка» | білоруська |
| кошу́ля «сорочка» | болгарська |
| košla | верхньолужицька |
| košula «тс.» | верхньолужицька |
| кошуля «вид одягу» | давньоруська |
| *kat- «сплітати, скручувати» | індоєвропейська |
| casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» | латинська |
| кошула | македонська |
| košula «спідниця» | нижньолужицька |
| casa «хата, курінь» (‹ *cat-j-a) | новолатинська |
| *cat-j-a | новолатинська |
| koszula «сорочка» | польська |
| košulja | праслов’янська |
| кошу́ля «каптан, підбитий хутром» (ст.) | російська |
| кòшуља | сербохорватська |
| košel'a | словацька |
| košul'a | словацька |
| košúlja | словенська |
| košúlja (заст.) | словенська |
| košúlja (діал.) | словенська |
| кошоулга «тс.» | старослов’янська |
| košile | чеська |
| košule (ст.) | чеська |
кіш «кошик (особливо великий)»
псл. košь (‹*kosjo-);
споріднене з лат. quālum (‹*quaslo-) «плетений кошик»;
іє. *kuas- «тс.»;
р. бр. болг. м. кош, др. кошь, п. kosz, ч. слц. вл. нл. koš, схв. кȍш, слн. kòš, стсл. кошь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кош
коша́лка
коша́рик
коша́рка
коше́лик
кошели́на
«тс.»
ко́шик
кошика́р
«майстер, що плете кошики»
коші́вка
«кошик»
коші́вниця
«кіш для зерна»
коші́ль
«тс.»
ко́шниця
«повітка для качанів кукурудзи»
покоше́вщина
«подать з млинів»
(заст.)
шовка
«кошик»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кош | білоруська |
| кош | болгарська |
| koš | верхньолужицька |
| кошь | давньоруська |
| quālum «плетений кошик» (‹*quaslo-) | латинська |
| кош | македонська |
| koš | нижньолужицька |
| kosz | польська |
| košь (‹*kosjo-) | праслов’янська |
| кош | російська |
| кȍш | сербохорватська |
| koš | словацька |
| kòš | словенська |
| кошь «тс.» | старослов’янська |
| koš | чеська |
| *k<SUP>u̯</SUP>as- «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України