КОФТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́фта

очевидно, запозичення з якоїсь германської – скандинавської або (нижньо)німецької мови (шв. kofta «короткий одяг або плащ», дат. kofte «тс.», норв. kufta «широкий одяг, дорожний плащ», kufte «жіноча куртка», нн. [kuft] «грубий вовняний каптан», нім. (прибалт.) [kuft] «домашня куртка, піжама»);
безпосереднім джерелом запозичення для слов’янських і скандинавських мов вважають (Kiparsky Baltend. 162) німецьку мову;
менш імовірні дальші пов’язання: з тюрк. kaftan, укр. капта́н (Преобр. І 372) або з перс.-тур. kufter «тканина» (Bern. I 537);
р. ко́фта, бр. ко́фта, [ко́пта, ко́хта];
Фонетичні та словотвірні варіанти

кофти́на
ко́хта
ку́хта
ку́хтик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́фта білоруська
ко́пта білоруська
ко́хта білоруська
kofte датська
kuft нижньонімецька
kuft (прибалт.) німецька
kufta норвезька
kufte норвезька
ко́фта російська
kaftan тюркські
капта́н українська
kofta «домашня куртка, піжама» шведська
kufter «тканина» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України