КОФТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́фта
очевидно, запозичення з якоїсь германської – скандинавської або (нижньо)німецької мови (шв. kofta «короткий одяг або плащ», дат. kofte «тс.», норв. kufta «широкий одяг, дорожний плащ», kufte «жіноча куртка», нн. [kuft] «грубий вовняний каптан», нім. (прибалт.) [kuft] «домашня куртка, піжама»);
безпосереднім джерелом запозичення для слов’янських і скандинавських мов вважають (Kiparsky Baltend. 162) німецьку мову;
менш імовірні дальші пов’язання: з тюрк. kaftan, укр. капта́н (Преобр. І 372) або з перс.-тур. kufter «тканина» (Bern. I 537);
р. ко́фта, бр. ко́фта, [ко́пта, ко́хта];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кофти́на
ко́хта
ку́хта
ку́хтик
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́фта | білоруська |
ко́пта | білоруська |
ко́хта | білоруська |
kofte | датська |
kuft | нижньонімецька |
kuft (прибалт.) | німецька |
kufta | норвезька |
kufte | норвезька |
ко́фта | російська |
kaftan | тюркські |
капта́н | українська |
kofta «домашня куртка, піжама» | шведська |
kufter «тканина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України