КОТРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
котри́й (питальний, відносний і неозначений займенник)
псл. kotrъ, kotorъ, koterъ, *kъtorъ, *kъterъ;
споріднене з лит. katràs «котрий (із двох)», [katarás] «тс.», лтс. katrs «кожен, усякий, будь-який», дінд. kataráḥ «котрий (із двох)», ав. katara-, гот. haѣar, двн. hwedar, гр. (іон.) κότερος, гр. πότερος «тс.», оск. pútúrús-píd «з обох боків», які зводяться до іє. *qu̯o-, займенникового кореня, наявного також у псл. kъto, укр. хто, і суфікса -tor- (-ter-);
первісно займенник означав «котрий із двох», але пізніше набув значення «котрий із багатьох (незалежно від кількості)» і «який»;
р. кото́рый, бр. като́ры, др. которыи, котерыи, п. który, ч. který, слц. ktorý, [koterý, kot(o)rý], вл. kotry, нл. kótary, [kótery, kótory], схв. [котери], болг. [кутри́] «хто», слн. katéri, стсл. которъ, которыи, котєрыи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кото́рий
котро́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
katara- | авестійська |
като́ры | білоруська |
кутри́ «хто» | болгарська |
kotry | верхньолужицька |
haѣar | готська |
πότερος «тс.» | грецька |
κότερος (іон.) | грецька |
hwedar | давньоверхньонімецька |
kataráḥ «котрий (Із двох)» | давньоіндійська |
которыи | давньоруська |
котерыи | давньоруська |
*q<SUP>u̯</SUP>o- | індоєвропейська |
katrs «кожен, усякий, будь-який» | латиська |
katràs «котрий (із двох)» | литовська |
katarás «тс.» | литовська |
kótary | нижньолужицька |
kótery | нижньолужицька |
kótory | нижньолужицька |
pútúrús-píd «з обох боків» | оскська |
który | польська |
kotrъ | праслов’янська |
kotorъ | праслов’янська |
koterъ | праслов’янська |
*kъtorъ | праслов’янська |
*kъterъ | праслов’янська |
kъto | праслов’янська |
-tor- (-ter-) | праслов’янська |
-ter- | праслов’янська |
кото́рый | російська |
котери | сербохорватська |
ktorý | словацька |
koterý | словацька |
kot(o)rý | словацька |
katéri | словенська |
которъ | старослов’янська |
которыи | старослов’янська |
котєрыи | старослов’янська |
хто | українська |
který | чеська |
нейтра́льний
запозичення з німецької або французької мови;
н. фр. neutral «нейтральний» походить від слат. neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії», пов’язаного з лат. neuter «жоден з двох, ні той ні інший», що утворилося із заперечної частки nē, спорідненої з псл. ne, укр. не, і займенника uter «котрийсь із двох, хтось із двох», спорідненого з дінд. kataráḥ, ав. katāra- «тс.», лит. katràs «котрий (з двох)», псл. kotrъ, укр. котри́й;
р. нейтра́льный, бр. нейтра́льны, п. вл. neutralny, ч. neutrální, слц. neutrálny, нл. newtralny, болг. м. неутра́лен, схв. нȅутрāлан, слн. nevtrálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нейтра́л
нейтраліза́ція
нейтралізува́ти
нейтраліте́т
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
katāra- «тс.» | авестійська |
нейтра́льны | білоруська |
неутра́лен | болгарська |
neutralny | верхньолужицька |
kataráḥ | давньоіндійська |
neuter «жоден з двох, ні той ні інший» | латинська |
uter «котрийсь із двох, хтось із двох» | латинська |
nē | латинська |
katràs «котрий (з двох)» | литовська |
неутра́лен | македонська |
newtralny | нижньолужицька |
neutral «нейтральний» | німецька |
neutralny | польська |
ne | праслов’янська |
kotrъ | праслов’янська |
нейтра́льный | російська |
нȅутрāлан | сербохорватська |
neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії» | середньолатинська |
neutrálny | словацька |
nevtrálen | словенська |
не | українська |
котри́й | українська |
neutral «нейтральний» | французька |
neutrální | чеська |
хто
псл. kъto – складне слово, утворене з двох займенників: къ, спорідненого з лит. kàs «хто, що», лтс. kas «тс.», гр. τέο «кого, чий», алб. kë «кого», лат. quī «який, котрий», ав. дперс. ka- «хто, котрий», kā- «тс.», дінд. kás «хто», хет. kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-), що виділяється також в укр. ко́жний, ко́трий, куди́ тощо, і -to, похідного від псл. tъ (наявний лише в наз. – зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.);
форма з х в українській та деяких інших мовах постала внаслідок дисиміляції проривних кт і заміни першого з них фрикативним х;
р. кто, [хто], бр. хто, др. къто, п. слц. kto, ч. kdo (під впливом kde «де», kdy «коли»), ст. kto, вл. štî (під впливом što «що»), нл. chto, схв. тко̏ (метатеза), ко̏, слн. kdî, стсл. къто;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кто
нікогі́сінько
ніхто́
ніхтогі́сінько
ніхтони́ця
«підла жінка»
фто
хто́кало
хто́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ka- «хто, котрий» | авестійська |
kë «кого» | албанська |
хто | білоруська |
štî (під впливом što «що») | верхньолужицька |
τέο «кого, чий» | грецька |
kás «хто» | давньоіндійська |
ka- «хто, котрий» | давньоперська |
къто | давньоруська |
quī «який, котрий» | латинська |
kas «тс.» | латиська |
kàs «хто, що» | литовська |
chto | нижньолужицька |
kto | польська |
kъto | праслов’янська |
tъ (наявний лише в наз. -- зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.) | праслов’янська |
кто | російська |
тко̏ (метатеза) | сербохорватська |
kto | словацька |
kdî | словенська |
къто | старослов’янська |
ко́жний | українська |
хто | українська |
ко̏ | українська |
kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-) | хетська |
kdo (під впливом kde «де», kdy «коли») | чеська |
къ | ? |
kā- «тс.» | ? |
ко́трий | ? |
куди́ | ? |
-to | ? |
kto | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України