КОТЛАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
коте́л «казан; (заст.) литаври»
псл. kotьlъ, запозичене з готської мови;
гот. *katil(u)s (род. в. мн. katilē) «казян» походить від лат. catillus, демінутива від catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо», очевидно, спорідненого з гр. κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки»;
думка про безпосереднє запозичення з латинської мови (Meillet Études 186) неприйнятна;
р. котёл, бр. кацёл, др. котьлъ, п. kocioł, ст. kocieł, ч. kotel, слц. kotol, вл. kotoł, нл. kóśeł, полаб. ťüt’ål, болг. коте́л, м. котел, схв. кòтао, слн. kôtel, стсл. котьлъ «казан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закітли́на
«котловина»
кі́тлик
«казанок, горщик на куліш»
кітли́на
«улоговина»
кітли́ще
«тс.»
кітлови́на
кітля́р
коте́лка
«окалина міді при виготовленні мідних казанів»
котело́к
«казанок; головний убір»
коте́льна
коте́льний
коте́льник
коте́льня
котле́ць
«тс.»
котлови́на
котля́р
«казаняр; (заст.) литаврист Пі»
котляре́нко
котлярі́вна
кутля́
«казаночок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кацёл | білоруська |
коте́л | болгарська |
kotoł | верхньолужицька |
*katil(u)s «казян» (род. в. мн. katilē) | готська |
katilē | готська |
κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки» | грецька |
котьлъ | давньоруська |
catillus | латинська |
catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо» | латинська |
котел | македонська |
kóśeł | нижньолужицька |
ťüt'ål | полабська |
kocioł | польська |
kocieł (ст.) | польська |
kotьlъ | праслов’янська |
котёл | російська |
кòтао | сербохорватська |
kotol | словацька |
kôtel | словенська |
котьлъ «казан» | старослов’янська |
kotel | чеська |
закотели́ти «зафиркати, упертися»
неясне;
можливо, пов’язане з коте́л;
у такому разі йдеться, очевидно, про порівняння з кипінням води в котлі або з фирканням парової машини;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коте́л | ? |
котеле́бина «виїжджена яма на дорозі, вибоїна»
можливо, результат зближення з котел слова *колдобина › [ковдо́бина] «тс.», пор. р. колдо́бина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
котеле́вина
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
колдо́бина | російська |
котел «тс.» | українська |
колдобина | українська |
ковдо́бина | українська |
котло́н «грубка, плита»
запозичення з румунської і молдавської мов;
рум. cotlón «дупло; ніша (в стіні), яма, вибоїна; підпіччя», молд. котло́н «тс.» походять від yr. katlan «казан, чавун; улоговина, заглибина», що є запозиченням з якоїсь слов’янської мови, очевидно, сербохорватської, – пор. схв. кòтлина «улоговина; великий казан», споріднене з укр. коте́л;
болг. котло́н «невелика грубка (поза будинком); електроплитка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коту́ня
кутло́н
«літня грубка надворі з каменю чи цегли без чавунної плити»
куту́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
котло́н «невелика грубка (поза будинком); електроплитка» | болгарська |
котло́н «тс.» | молдавська |
cotlón «дупло; ніша (в стіні), яма, вибоїна; підпіччя» | румунська |
кòтлина «улоговина; великий казан» | сербохорватська |
коте́л | українська |
katlan «казан, чавун; улоговина, заглибина» | ? |
котлофа́сити «вкидати в воду на гниття »
афективне утворення, можливо, пов’язане з словами коте́л і ква́сити (*котлоквасити «квасити в котлі»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коте́л (*котлоквасити «квасити в котлі»). | українська |
ква́сити (*котлоквасити «квасити в котлі»). | українська |
*котлоквасити | українська |
чу́тиро «дерев’яне відро»
запозичення з румунської мови;
рум. ciútură «цебер» походить з лат. *cytola, запозиченого з грецької;
гр. ϰότυλος «келих, кубок» споріднене з лат. catīnus, catīllus «блюдо, миска», гот. *katils «котел», стсл. котьлъ «тс.», укр. коте́л;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*katils «котел» | готська |
ϰότυλος «келих, кубок» | грецька |
*cytola | латинська |
catīnus | латинська |
ciútură «цебер» | румунська |
котьлъ «тс.» | старослов’янська |
коте́л | українська |
catīllus «блюдо, миска» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України