КОТЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
коте́ць «загорода з очеретяних щитів для ловіння риби»
псл. kotьcь, зменш. від *kotъ «клітка»;
очевидно, споріднене з ав. kata- «комора, кімната», перс. kad «дім», гот. heѣjo «комора», дінд. cátant- «той, хто ховається»;
припускається також (ЭССЯ 11, 211–212; Bern. I 588–589; Holub–Kop. 182) запозичення з іранських мов;
малоймовірне пов’язання з псл. kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» (Топоров Этимология 1971, 289), а також пояснення (Persson Beitr. 111; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488) як запозичення з германських мов (пор. дангл. cot «хатина», англ. cot, дісл. kot «тс.»);
р. [коте́ц] «загорода для ловіння риби», п. kojec «клітка для свійської птиці», ст. kociec «клітка, пастка», ч. kotec «клітка для птиці; загородка в хліві», ст. kot «крамничка, рундук», болг. ко́чина «хлів», м. котец «загорода для ловіння риби», схв. кòтац «тс.; хлів», слн. kótec «курник; свинарник», стсл. котьць «клітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіте́ць
кот
коте́жний
(у сполученні [к-на бригада] «колектив рибалок, що ловлять рибу кітцями»)
коте́шний
«тс.»
ко́ти
«тс.»«отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету»
куте́ць
«пристосування з очерету для ловіння риби»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kata- «комора, кімната» | авестійська |
| ко́чина «хлів» | болгарська |
| heѣjo «комора» | готська |
| cátant- «той, хто ховається» | давньоіндійська |
| котец «загорода для ловіння риби» | македонська |
| kad «дім» | перська |
| kojec «клітка для свійської птиці» | польська |
| kociec «клітка, пастка» (ст.) | польська |
| kotьcь | праслов’янська |
| *kotъ «клітка» | праслов’янська |
| kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» | праслов’янська |
| коте́ц «загорода для ловіння риби» | російська |
| кòтац «тс.; хлів» | сербохорватська |
| kótec «курник; свинарник» | словенська |
| котьць «клітка» | старослов’янська |
| kotec «клітка для птиці; загородка в хліві» | чеська |
| kot «крамничка, рундук» (ст.) | чеська |
коти́ти
псл. kotiti «кидати, перевертати; котити»;
дальша етимологія не зовсім ясна;
найвірогідніше пов’язання (Топоров ВСЯ 6, 172–176) з ірл. caithid (‹*katejeti) «кидає»;
менш вірогідні зближення з лит. skàsti «скакати» (Bern. I 591–592; Львов ЭИРЯ II 103–108), з англ. skate «ковзатися» (Matzenauer F 8, 161), з лат. quatio «трясу» (Loewenthal AfSlPh 37, 393–394), з дінд. śātáyati «звалює, кидає на землю» (Machek ESJČ 283);
р. кати́ть «котити», бр. каціць «тс.», п. kocić się «іти повільними кроками», ч. kotiti «валити», слц. (pre-)kotiť «перевернути», вл. (roz)koćić «розколоти», схв. котỳрати «котити», слн. kotáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́кочелати
«викотити»
зака́т
«повітка для сільськогосподарського реманенту»
зака́тник
зака́ть
«тс.»
за́ко́т
«відгорнутий назовні край чогось»
зако́та
«тс.»
зако́тистий
за́котом
«перекотисто»
(про грім)
зако́чистий
запо́котом
«покотом»
ката́лка
«шматок гончарної глини, яку качають і місять»
ката́ль
«робітник, що викочує або підвозить вантажі»
ка́танки
«валянки»
ката́ти
катери́ти
«котити (швидко їхати)»
като́к
кату́ль
(вигук при коченні)
кату́лька
«качалка (для тіста); деталь ткацького верстата; грудка; галушка»
катуля́тися
«качатися, валятися»
кача́лка
качалкува́ти
«бити качалкою»
кача́ло
«дерев’яний кружок»
качалу́ба
«сувій полотна»
кача́льниця
кача́льня
кача́льце
«згорток»
кача́ти
качеля
«гойдалка»
ка́чильці
«блок у ткацькому верстаті»
качі́лка
«качалка»
качка
«хитавиця»
качну́ти
качу́лка
«дерев’яний круг; гра в круг»
кети́тися
«котитися»
кицькатися
«падати, перекидаючись»
кіть
«котиться»
(виг., дит.)
кіть-кілі́ть
кіть-кіть
«тс.»
кі́тька
«гра, що полягає в катанні яєць»
котаре́ники
«колеса»«один із дерев’яних валків, за допомогою яких пересувають вантаж; викачаний і витоптаний кіньми посів»
(в загадці)
ко́твиця
«один із дерев’яних валків»
ко́твище
«місце, викачане кіньми»
коте́ць
«вид великодньої гри, коли катають крашанки»
ко́ти
«тс.; котки, по яких котять вантажі»
коти́га
«віз у чабанів»
ко́тики
«подібна до галушок страва»
котки́
«тс. Л; великодня гра, коли катають крашанки Я»
котки́й
коткува́ти
«вирівнювати землю котком»
кото́к
коту́х
«сарай, куди закочують вози»
коту́шка
ко́тько
«коліщатко»
(дит.)
котьо́лка
«блочок у верстаті Ник; сувій полотна тж; вид дитячої гри Я»
котю́чий
котю́чка
(гра)
котю́шка
«котушка»
кочали́стий
«звитий сувоєм, круглий»
ко́чало
«круг»
кочела́
ко́чело
кочи́ло
«ролик, диск»
кочиля́стий
«дископодібний»
кочіли́стий
«тс.»
кочі́льця
«дерев’яні блочки в ткацькому верстаті»
навкотка́
(у виразі н. грати)
накат
(тех.)
нака́тка
(тех.)
нака́тник
(тех., спец.)
накі́т
«мощена дорога через багнисте місце»
нако́тистий
на́ко́том
обка́т
(спец.)
обка́тка
(спец.)
обка́тник
(спец.)
обкочела́ти
«оточити, обвести»
пакатьо́ли
«зубці на колесі навою»
переко́чувач
(спец.)
пі́дкітка
«підметка»
підкі́тькуватися
«котитися підстрибуючи»
пока́т
пока́тий
пока́тистий
пока́том
покату́лятися
«покотитися»
покатьо́л
«кошик соняшника»
покі́т
«схил»
покоте́ло
«кружало, кільце»
покоти́ло
«великий горщик; перекотиполе Me»
поко́тистий
по́котом
покотьо́ла
«блочки у верстаті»
покотьо́ло
«обруч, дерев’яний круг, дзиґа»
покочи́стий
«покотистий»
скат
ско́ти
«сувої полотна»
ско́тисто
«спадисто»
ско́чистий
«спадистий»
упоко́т
«покотом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skate «ковзатися» | англійська |
| каціць «тс.» | білоруська |
| (roz)koćić | верхньолужицька |
| śātáyati «звалює, кидає на землю» | давньоіндійська |
| caithid «кидає» (‹*katejeti) | ірландська |
| *katejeti | ірландська |
| quatio «трясу» | латинська |
| skàsti «скакати» | литовська |
| kocić się «іти повільними кроками» | польська |
| kotiti «кидати, перевертати; котити» | праслов’янська |
| кати́ть «котити» | російська |
| котỳрати «котити» | сербохорватська |
| (pre-)kotiť | словацька |
| kotáti «тс.» | словенська |
| kotiti «валити» | чеська |
коті́ль «зовнішня плетена воронка верші»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з [коте́ць] або з коти́ти (пор. покотьоло «обруч»);
р. [коте́ль, кате́ль] «обруч у ятері»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коте́ль | російська |
| кате́ль «обруч у ятері» | російська |
| коте́ць (пор. покотьоло «обруч»). | українська |
| коти́ти | українська |
| покотьоло | українська |
куте́ць «пазуха у сітці; конусоподібний глухий кінець рибальської сітки, ятера; хлів; пристрій з очерету для ловіння риби Ж»
результат зближення з кут первісного [коте́ць] (див.);
р. [куте́ц] «матня волока; сітчастий мішок ятера», [куту́х] «хлів для дрібної худоби; землянка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ку́тиш
«хлів для свиней або овець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куте́ц «матня волока; сітчастий мішок ятера» | російська |
| куту́х «хлів для дрібної худоби; землянка» | українська |
| кут | ? |
| коте́ць | ? |
кату́х «хлівчик для овець»
запозичення з російської мови;
р. [коту́х] «хлів; загін для дрібної худоби; курник; повітка» повʼязане з [коте́ц] «загата для ловіння риби», спорідненого з укр. [коте́ць] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коту́х «хлів; загін для дрібної худоби; курник; повітка» | російська |
| коте́ц «загата для ловіння риби» | російська |
| коте́ць «тс.» | українська |
ко́єць «клітка для курей»
запозичення з польської мови: Sп. kojec «клітка для свійської птиці; огорожа на скотному дворі, у хліву, у курнику; приміщення для пташенят, маленьких тварин; [місце в коморі, огороджене для зерна; скриня, ящик для зерна; огорожа за домом для свиней чи інших маленьких тварині» пов’язане з ст. kojec «клітка; клітка для домашньої птиці, приміщення для птахів і тварин», що є результатом видозміни форми kociec «тс.», якій відповідає укр. [коте́ць] «комишева загата для ловлі риби», [куті́ць] «клітка; огорожа для свиней, овець»;
виводиться також (Куркина Этимология 1970, 94–95) від псл. *kojiti «заспокоювати» (пор. укр. по́ кій);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́єц
«тс.; клітка для великої свійської пти^ Ці»
ко́їць
«клітка для курей, гусей, качок»
ко́йци
«клітка для свійської птиці»
ко́йці
«купки, на яких сідають у пташнику свійські птахи»
ко́юшник
«скупник свійської птиці»
(заст.)
ко́яшник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kojiti «заспокоювати» (пор. укр. по́ кій) | праслов’янська |
| коте́ць «комишева загата для ловлі риби» | українська |
| kojec «клітка для свійської птиці; огорожа на скотному дворі, у хліву, у курнику; приміщення для пташенят, маленьких тварин; [місце в коморі, огороджене для зерна; скриня, ящик для зерна; огорожа за домом для свиней чи інших маленьких тварині» | ? |
| kojec «клітка; клітка для домашньої птиці, приміщення для птахів і тварин» | ? |
| kociec «тс.» | ? |
| куті́ць «клітка; огорожа для свиней, овець» | ? |
ко́пці «риболовецькі сітки, які ставляться у воду на паколах»
результат видозміни назви [коте́ць] «загорожа в воді для ловіння риби», р. [котцы́] «тс.; рибальська сітка», зближеної з основою дієслова копа́ти (зако́пувати);
р. [ко́пцы] «пастка (зокрема, на птахів)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| котцы́ «тс.; рибальська сітка» | російська |
| ко́пцы «пастка (зокрема, на птахів)» | російська |
| коте́ць «загорожа в воді для ловіння риби» | ? |
| копа́ти (зако́пувати) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України