КОТЕЛЬНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
коте́л «казан; (заст.) литаври»
псл. kotьlъ, запозичене з готської мови;
гот. *katil(u)s (род. в. мн. katilē) «казян» походить від лат. catillus, демінутива від catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо», очевидно, спорідненого з гр. κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки»;
думка про безпосереднє запозичення з латинської мови (Meillet Études 186) неприйнятна;
р. котёл, бр. кацёл, др. котьлъ, п. kocioł, ст. kocieł, ч. kotel, слц. kotol, вл. kotoł, нл. kóśeł, полаб. ťüt’ål, болг. коте́л, м. котел, схв. кòтао, слн. kôtel, стсл. котьлъ «казан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закітли́на
«котловина»
кі́тлик
«казанок, горщик на куліш»
кітли́на
«улоговина»
кітли́ще
«тс.»
кітлови́на
кітля́р
коте́лка
«окалина міді при виготовленні мідних казанів»
котело́к
«казанок; головний убір»
коте́льна
коте́льний
коте́льник
коте́льня
котле́ць
«тс.»
котлови́на
котля́р
«казаняр; (заст.) литаврист Пі»
котляре́нко
котлярі́вна
кутля́
«казаночок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кацёл | білоруська |
| коте́л | болгарська |
| kotoł | верхньолужицька |
| *katil(u)s «казян» (род. в. мн. katilē) | готська |
| katilē | готська |
| κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки» | грецька |
| котьлъ | давньоруська |
| catillus | латинська |
| catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо» | латинська |
| котел | македонська |
| kóśeł | нижньолужицька |
| ťüt'ål | полабська |
| kocioł | польська |
| kocieł (ст.) | польська |
| kotьlъ | праслов’янська |
| котёл | російська |
| кòтао | сербохорватська |
| kotol | словацька |
| kôtel | словенська |
| котьлъ «казан» | старослов’янська |
| kotel | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України