КОТАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
кота́ра «намет, курінь; фіранка, портьєра Ж»
p.[кота́ра] «намет»;
запозичення з польської мови;
п. kotara «фіранка, портьєра; (ст.) балдахін над ліжком; намет», ст. kotarcha «намет», kotarha «тс. » вважаються запозиченням з татарської мови (Sławski III 9–10; Brückner 262);
тат. kotar (дав. в. kotarha) «намет», kotyr «тс.» у словнику Радлова відсутні;
пов’язання з болг. [ко́тара] «кошара», схв. кòтара «тс.» (Габинский Вост.-сл.-молд. взаим. II 133) викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
котра́жка
«фіранка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́тара «кошара» | болгарська |
| kotara «фіранка, портьєра; (ст.) балдахін над ліжком; намет» | польська |
| kotarcha «намет» (ст.) | польська |
| кота́ра «намет» | російська |
| кòтара «тс.» | сербохорватська |
| kotar «намет» (дав. в. kotarha) | татарська |
| kotyr «тс.» | татарська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України