КОСТРУБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
костру́ба «костогриз, Сосcothraustes c. L. (Coccothraustes vulgaris Briss.)» (орн.)
очевидно, результат видозміни назви [косту́р] «тс.», зближеної з [ко́струб] «яструб» або з [костру́ба] «нечепура, неохайний» (можливо, у зв’язку з недбалим виглядом гнізда);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
косту́р «тс.» | українська |
ко́струб «яструб» | українська |
костру́ба «нечепура, неохайний» (можливо, у зв’язку з недбалим виглядом гнізда) | українська |
ко́струб «нечепура, скуйовджений, патлатий»
псл. *kostra «щось остюкувате, гостре»;
похідне від іє. *kes-/kos- «колоти; рубати, чесати»;
споріднене з кість;
непереконливе виведення (Machek ESJČ 281) з *kostrъbъ, утвореного, нібито, префіксом ko- від *strъbъ, що пов’язується з нвн. struppig «наїжачений, скуйовджений»;
р. [коструба́тый] «кострубатий», бр. [каструбава́ты] «шерехатий, шорсткий ». п. kostrubaty (з укр.)› kostropaty, ч. слц. kostrbatý «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
костру́ба
коструба́нь
коструба́тий
коструба́товий
коструба́ч
коструба́чити
«куйовдити»
костру́бка
коштруба́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каструбава́ты «шерехатий, шорсткий » (з укр.)› kostropaty | білоруська |
*kes- «колоти; рубати, чесати» | індоєвропейська |
kos- | індоєвропейська |
*kostrъbъ | індоєвропейська |
ko- | індоєвропейська |
*strъbъ | індоєвропейська |
struppig «наїжачений, скуйовджений» | нововерхньонімецька |
kostrubaty | польська |
kostropaty | польська |
*kostra «щось остюкувате, гостре» | праслов’янська |
коструба́тый «кострубатий» | російська |
kostrbatý «тс.» | словацька |
кість | українська |
kostrbatý «тс.» | чеська |
ко́струб «яструб, Ассіріter» (орн.)
очевидно, результат народноетимологічного зближення я́струб з коструба́тий або контамінації слів ко́рша́к і я́струб;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́струб | українська |
коструба́тий або | українська |
ко́рша́к | українська |
я́струб | українська |
ко́струб «скелет, кістяк»
пов’язане з костре́ць «нижня частина крижів», ч. kostra «скелет, кістяк», разом з якими зводиться до псл. kostь «кістка»;
зазнало формального впливу з боку фонетично близького й етимологічно віддалено спорідненого [ко́струб] «нечепура, скуйовджений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
костру́н
«тс. »
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kostь «кістка» | праслов’янська |
костре́ць «нижня частина крижів» | українська |
ко́струб «нечепура, скуйовджений» | українська |
kostra «скелет, кістяк» | чеська |
ку́стра «кудлата голова»
очевидно, пов’язане з [ко́струб] «нечепура, неохайний» (‹ «шорсткий; кошлатий, розкуйовджений») (пор. кострубатий «шорсткий; недоладний; кошлатий, розкуйовджений») і разом з ним зводиться до псл. kostra «щось остюкувате, гостре»;
пояснення переходу kostr-› kustr- впливом слц. [kudra] «локон», укр. ку́дрі (Machek ESJČS 249) сумнівне;
пов’язується також (ЭССЯ 13, 136–137) з псл. kutiti «копатися»;
слц. [kuštra] «нечоса», [kuštry] «кудла», схв. куштра «волосся, шерсть», куштрав «кудлатий, кучерявий», слн. kúštra «скуйовджена голова»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заку́здраний
«розпатланий»
заку́страний
заку́страти
«скуйовдити»
заку́стритиЖ
заку́штраний
«тс.»
заку́штрати
кустра́тий
«кудлатий»
ку́стрі
«кудла»
ку́штра
«кудлата голова»
куштра́тий
«тс.»
ку́штря
«тс.»
розку́страти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kostra «щось остюкувате, гостре» | праслов’янська |
kutiti «копатися» | праслов’янська |
куштра «волосся, шерсть» | сербохорватська |
kudra «локон» | словацька |
kuštra «нечоса» | словацька |
kúštra «скуйовджена голова» | словенська |
ку́дрі | українська |
kuštry «кудла» | українська |
куштрав «кудлатий, кучерявий» | українська |
ко́струб «нечепура, неохайний» (‹ «шорсткий; кошлатий, розкуйовджений») | ? |
кострубатий «шорсткий; недоладний; кошлатий, розкуйовджений» | ? |
kustr- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України