КОСТРУБА — ЕТИМОЛОГІЯ

костру́ба «костогриз, Сосcothraustes c. L. (Coccothraustes vulgaris Briss.)» (орн.)

очевидно, результат видозміни назви [косту́р] «тс.», зближеної з [ко́струб] «яструб» або з [костру́ба] «нечепура, неохайний» (можливо, у зв’язку з недбалим виглядом гнізда);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
косту́р «тс.» українська
ко́струб «яструб» українська
костру́ба «нечепура, неохайний» (можливо, у зв’язку з недбалим виглядом гнізда) українська

ко́струб «нечепура, скуйовджений, патлатий»

псл. *kostra «щось остюкувате, гостре»;
похідне від іє. *kes-/kos- «колоти; рубати, чесати»;
споріднене з кість;
непереконливе виведення (Machek ESJČ 281) з *kostrъbъ, утвореного, нібито, префіксом ko- від *strъbъ, що пов’язується з нвн. struppig «наїжачений, скуйовджений»;
р. [коструба́тый] «кострубатий», бр. [каструбава́ты] «шерехатий, шорсткий ». п. kostrubaty (з укр.)› kostropaty, ч. слц. kostrbatý «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

костру́ба
коструба́нь
коструба́тий
коструба́товий
коструба́ч
коструба́чити «куйовдити»
костру́бка
коштруба́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каструбава́ты «шерехатий, шорсткий »укр.)› kostropaty білоруська
*kes- «колоти; рубати, чесати» індоєвропейська
kos- індоєвропейська
*kostrъbъ індоєвропейська
ko- індоєвропейська
*strъbъ індоєвропейська
struppig «наїжачений, скуйовджений» нововерхньонімецька
kostrubaty польська
kostropaty польська
*kostra «щось остюкувате, гостре» праслов’янська
коструба́тый «кострубатий» російська
kostrbatý «тс.» словацька
кість українська
kostrbatý «тс.» чеська

ко́струб «яструб, Ассіріter» (орн.)

очевидно, результат народноетимологічного зближення я́струб з коструба́тий або контамінації слів ко́рша́к і я́струб;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́струб українська
коструба́тий або українська
ко́рша́к українська
я́струб українська

ко́струб «скелет, кістяк»

пов’язане з костре́ць «нижня частина крижів», ч. kostra «скелет, кістяк», разом з якими зводиться до псл. kostь «кістка»;
зазнало формального впливу з боку фонетично близького й етимологічно віддалено спорідненого [ко́струб] «нечепура, скуйовджений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

костру́н «тс. »
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kostь «кістка» праслов’янська
костре́ць «нижня частина крижів» українська
ко́струб «нечепура, скуйовджений» українська
kostra «скелет, кістяк» чеська

ку́стра «кудлата голова»

очевидно, пов’язане з [ко́струб] «нечепура, неохайний» (‹ «шорсткий; кошлатий, розкуйовджений») (пор. кострубатий «шорсткий; недоладний; кошлатий, розкуйовджений») і разом з ним зводиться до псл. kostra «щось остюкувате, гостре»;
пояснення переходу kostr-› kustr- впливом слц. [kudra] «локон», укр. ку́дрі (Machek ESJČS 249) сумнівне;
пов’язується також (ЭССЯ 13, 136–137) з псл. kutiti «копатися»;
слц. [kuštra] «нечоса», [kuštry] «кудла», схв. куштра «волосся, шерсть», куштрав «кудлатий, кучерявий», слн. kúštra «скуйовджена голова»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заку́здраний «розпатланий»
заку́страний
заку́страти «скуйовдити»
заку́стритиЖ
заку́штраний «тс.»
заку́штрати
кустра́тий «кудлатий»
ку́стрі «кудла»
ку́штра «кудлата голова»
куштра́тий «тс.»
ку́штря «тс.»
розку́страти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kostra «щось остюкувате, гостре» праслов’янська
kutiti «копатися» праслов’янська
куштра «волосся, шерсть» сербохорватська
kudra «локон» словацька
kuštra «нечоса» словацька
kúštra «скуйовджена голова» словенська
ку́дрі українська
kuštry «кудла» українська
куштрав «кудлатий, кучерявий» українська
ко́струб «нечепура, неохайний» (‹ «шорсткий; кошлатий, розкуйовджений») ?
кострубатий «шорсткий; недоладний; кошлатий, розкуйовджений» ?
kustr- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України