КОСТОМАХИ — ЕТИМОЛОГІЯ

костома́ха «велика кістка: (перен.) смерть»

утворене від кість за допомогою суфіксоїда -маха, що виник, можливо, внаслідок перерозкладу в слові сірома́ха (похідному від сіро́ма з суфіксом -axa) і став уживатися як збільшувальний суфікс із відтінком згрубілості (пор. грудома́ха «велика грудка», [пустома́ха] «мішок, наповнений повітрям; пустун, шибеник» Ж);
п. [kostomacha] «кістяк; стара кістка, що валяється на землі» (з укр.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kostomacha «кістяк; стара кістка, що валяється на землі»укр.) польська
кість українська
-маха українська
сірома́ха (похідному від сіро́ма з суфіксом -axa)(пор. грудома́ха «велика грудка», [пустома́ха] «мішок, наповнений повітрям; пустун, шибеник» Ж) українська
сіро́ма українська
-axa українська
грудома́ха українська
пустома́ха українська

кульдоба́хи «кінці кісток проти вушного отвору»

очевидно, споріднене з р. культя́ «рука або нога без пальців; залишок відрізаної руки або ноги», що зводиться до псл. *kul- (‹ іє. *kaul-) «кістка»;
словотворча будова слова не цілком ясна;
очевидно, це збільшувально-згрубіла форма, аналогічна до костома́ха від кість (кості);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kul- «кістка» (‹ іє. *kaul-) праслов’янська
культя́ «рука або нога без пальців; залишок відрізаної руки або ноги» російська
костома́ха (кості). ?
кість (кості). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України