КОСТЕЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
костьо́л «римсько-католицька церква»
запозичення з польської мови;
п. kościół «церква» через посередництво ч. kostel «тс.», як і м. кастел «замок, фортеця», схв. кàстел «тс.; кремль; церква», слн. kastél «фортеця», стсл. костелъ «кремль; церква», походить від двн. kastel «фортеця», яке зводиться до лат. castellum «укріплене місце, замок», зменш. від castrum «фортеця, форт» (давніше «відрізаний шматок; табір, земля»), пов’язаного з castro «відтинаю; каструю»;
значення «церква» розвинулось у чеській мові, очевидно, у зв’язку з будівництвом перших церков усередині укріпленої частини міста, кремля;
р. костёл, бр. касцёл, слц. kostol, вл. Ztarekoztol «Старий костьол» (топонім), болг. косте́л «костьол»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косте́л
«тс.»
косте́льник
«католик»
костільник
«церковник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
касцёл | білоруська |
косте́л «костьол» | болгарська |
Ztarekoztol «Старий костьол» (топонім) | верхньолужицька |
kastel «фортеця» | давньоверхньонімецька |
castellum «укріплене місце, замок» | латинська |
від castrum «фортеця, форт» (давніше «відрізаний шматок; табір, земля») | латинська |
castro «відтинаю; каструю» | латинська |
кастел «замок, фортеця» | македонська |
kościół «церква» | польська |
костёл | російська |
кàстел «тс.; кремль; церква» | сербохорватська |
kostol | словацька |
kastél «фортеця» | словенська |
костелъ «кремль; церква» | старослов’янська |
kostel «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України