КОСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́сний
очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. къс(ь)нъ «повільний, запізнілий», як і споріднені з ним болг. къ́сен «запізнілий, пізній», м. касен, схв. кȁсан, слн. kásen «тс.», стсл. късьнѣти «затримуватися, не поспішати», зводиться до псл. kъsьnъ, очевидно, спорідненого з лтс. kusls «слабкий, безпорадний» (про дитину), лит. kùšlas «кволий; убогий; сліпий», прус. ucka-kuslaisin (зн. в. одн.) «найслабший»;
можливо, споріднене також з псл. kyslъ, kvasъ, укр. ки́слий, квас;
р. ко́сный, бр. ко́сны;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косні́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́сны | білоруська |
| къ́сен «запізнілий, пізній» | болгарська |
| kusls «слабкий, безпорадний» (про дитину) | латиська |
| kùšlas «кволий; убогий; сліпий» | литовська |
| касен | македонська |
| kъsьnъ | праслов’янська |
| kyslъ | праслов’янська |
| kvasъ | праслов’янська |
| ucka-kuslaisin «найслабший» (зн. в. одн.) | прусська |
| кȁсан | сербохорватська |
| kásen «тс.» | словенська |
| късьнѣти «затримуватися, не поспішати» | старослов’янська |
| ки́слий | українська |
| квас | українська |
| къс(ь)нъ «повільний, запізнілий» | церковнослов’янська |
| ко́сный | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України