КОСМОПОЛІТИЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
космополі́т «людина, позбавлена почуття патріотизму; (біол.) рослина (тварина), поширена по всій земній кулі»
запозичено з грецької мови, очевидно, через латинську і французьку або німецьку (лат. cosmopolita › фр. cosmopolite, н. Kosmopolít);
гр. κοσμοπολίτης «громадянин світу» утворено з основ слів κόσμος «космос, світ» та πολίτης «мешканець міста, громадянин»;
р. болг. м. космополи́т, бр. касмапалі́т, п. ч. kosmopolitа, слц. kozmopolita, вл. kosmopolit, схв. космопòлӣт(а), козмопòлӣт, слн. kozmopolít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
космополіти́зм
космополіти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| касмапалі́т | білоруська |
| космополи́т | болгарська |
| kosmopolit | верхньолужицька |
| κοσμοπολίτης «громадянин світу» | грецька |
| κόσμος «космос, світ» | грецька |
| πολίτης «мешканець міста, громадянин» | грецька |
| cosmopolita | латинська |
| космополи́т | македонська |
| Kosmopolít | німецька |
| kosmopolitа | польська |
| космополи́т | російська |
| космопòлӣт(а) (а) | сербохорватська |
| козмопòлӣт | сербохорватська |
| kozmopolita | словацька |
| kozmopolít | словенська |
| cosmopolite | французька |
| kosmopolitа | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України