КОСМАТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
косм «жмут, клубок, пасмо»
псл. kosmъ, суфіксальне утворення від кореня *kes-/ kos- «різати, скребти, дряпати», до якого зводяться також коса́, чеса́ти;
малоймовірним є розгляд (Pisani Paideia 8, 312) псл. kosmъ як наслідку контамінації kosa (волосся) і *koma (гр. κόμη «волосся»);
р. косма́ «пасмо», бр. космачы́ «патли», др. косма «волос», космъ «тс.», п. kosm «пасмо», ч. вл. нл. kosma «волосся», слц. kosmatý «патлатий», болг. ко́съм «волосся», м. косма «вовна, волосся», схв. кòсмат «патлатий», слн. kôsem «жмутик, клаптик», стсл. космъ «волос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косма́
«тс. Ж; бавовна Я»
косма́к
«пасмо скуйовдженого волосся»
космаки́
«кудли»
косма́тина
«жмут, пасмо»
косма́тити
косматі́й
«патлатий чоловік»
косма́точка
«вівця з пишною вовною»
косма́тый
«кошлатий»
косма́ч
«кудлатий, патлатий; ведмідь (у мові мисливців)»
косма́чити
косма́чка
«нечесана жінка»
косма́шечка
«вівця з пишною вовною»
ко́смик
«клубок, жмут»
косми́на
«пасмо волосся Ж; віл з неправильно посадженими рогами»
косми́стка
«вовна»
косму́н
«ковтун»
косом
«клубок, жмут»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| космачы́ «патли» | білоруська |
| ко́съм «волосся» | болгарська |
| kosma «волосся» | верхньолужицька |
| κόμη | грецька |
| косма «волос» | давньоруська |
| космъ «тс.» | давньоруська |
| косма «вовна, волосся» | македонська |
| kosma «волосся» | нижньолужицька |
| kosm «пасмо» | польська |
| kosmъ | праслов’янська |
| kos- «різати, скребти, дряпати» | праслов’янська |
| *kes- | праслов’янська |
| kosmъ (волосся)(гр. κόμη «волосся») | праслов’янська |
| kosa | праслов’янська |
| *koma | праслов’янська |
| кòсмат «патлатий» | сербохорватська |
| kosmatý «патлатий» | словацька |
| kôsem «жмутик, клаптик» | словенська |
| космъ «волос» | старослов’янська |
| коса́ | українська |
| чеса́ти | українська |
| kosma «волосся» | чеська |
| косма́ «пасмо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України