КОСИЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кос «півники садові, Iris germanica L.» (бот.)
очевидно, псл. kosa, *kosatьcь, *kosatьnь, kosica, похідні від kosa «коса (знаряддя)»;
назви зумовлені шаблеподібною формою листів цих рослин, схожих на косу;
р. каса́тик «півники», [коса́тик] «півники болотні», [коси́чки] «півники садові», бр. каса́ч «півники», п. [kosa], kosaciec, ч. слц. kosatec, нл. kosa, болг. [кocá] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косари
«півники вильчасті, Iris furcata M. В.»
косарик
«тс. Mak; півники сибірські, Iris sibirica L. ВеНЗн»
коса́рики
«гладіолус, Gladiolus L.»
косатень
«тс.»
косатеня
«півники болотні, Iris pseudacorus L.»
косатец
«півники»
косатик
«півники садові; півники маленькі, Iris pumila .»
косатинє
«півники садові»
косатинь
коса́тка
«лепеха звичайна, Acorus calamus L.»
косатник
косачиско
косетик
косетинь
коситель
коситень
«тс.»
ко́си́тень
«тс.»
коситеня
коси́ці
«півники болотні Mak; дикий тюль пан; вид вишивки Я»
коси́ця
«тс.»
косичка
косінка
ко́совий
«фіолетовий»
косутец
косяти́на
«півники садові»
косятинець
(вил рослини)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каса́ч «півники» | білоруська |
| кocá «тс.» | болгарська |
| kosa | нижньолужицька |
| kosa | польська |
| kosaciec | польська |
| kosa | праслов’янська |
| *kosatьcь | праслов’янська |
| *kosatьnь | праслов’янська |
| kosica | праслов’янська |
| kosa «коса (знаряддя)» | праслов’янська |
| каса́тик «півники» | російська |
| коса́тик «півники болотні» | російська |
| коси́чки «півники садові» | російська |
| kosatec | словацька |
| kosatec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України