КОСИЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

коса́ «заплетене волосся»

псл. kosa, пов’язане чергуванням голосних із česati;
споріднене з лит. kasà «коса», лтс. kasa «тс.», прус. kexti «волосся в косі», дісл. haddr (‹ *hazda-) «жіноча зачіска», ірл. kass «кучеряве волосся», сірл. cír (‹ *kēsrā) «гребінь», хет. kiššā«чесати», ав. kasvīš «висип на шкірі», вірм. k‘os «короста», тох. В kāswo «проказа»;
р. коса́, бр. каса́, п. kosa, ч. слц. [kosa] «коса», болг. коса́ «волосся», м. коса, схв. ко̀са, стсл. коса «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закосля́нка «заміжня сестра або тітка нареченої, яка везе її до молодого»
зако́сник «брат молодої, що розплітає їй косу»
зако́со́вий (у виразі [закосова свашка] «близька родичка молодого чи молодої»)
закося́нин «учасник весільного обряду (один із тих, що їдуть за косою, тобто ведуть молоду до молодого)»
закося́нка
кі́ска «маленька коса; [верх критої очеретом хати Мо]»
кісни́к «стрічка в косі; [застібка в чоловічій сорочці ЯІ»
кісни́чка «стрічка, кісник»
коса́к «чубата качка»
косатар «такий, що має косиці» (про качура)
коса́тий
косеня́ «кіска»
ко́си «мн. до коса́; волосся; [приймочки в кукурудзяних качанах; стебла огірків, гороху Л]»
косиня́ «кіска»
коси́ця «мала коса; загнуте перо у хвості птаха; [хвіст риби Берл]»
косича́стий «подібний до коси»
коси́чити «прикрашати»
косі́нка «плетениця з конопель у вінку молодої»
косни́к
ко́сники «кісники»
косни́ця «вус рослини (?)»
косни́чка «кісник»
косу́хна «кісонька»
кося́нка «учасниця весільного обряду, що розплітає косу молодої»
кошя́нка «тс.»
пакоси «рідке волосся (?)»
підкі́сник «стрічка в косі»
підко́сник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kasvīš «висип на шкірі» авестійська
каса́ білоруська
коса́ «волосся» болгарська
k'os «короста» вірменська
haddr «жіноча зачіска» (‹ *hazda-) давньоісландська
*hazda- давньоісландська
kass «кучеряве волосся» ірландська
kasa «тс.» латиська
kasà «коса» литовська
коса македонська
kosa польська
kosa праслов’янська
kexti «волосся в косі» прусська
коса́ російська
ко̀са сербохорватська
cír «гребінь» (‹ *kēsrā) середньоірландська
*kēsrā середньоірландська
kosa словацька
коса «тс.» старослов’янська
kāswo «проказа» тохарська В
kiššā «чесати» хетська
kosa «коса» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України