КОСАРИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кос «півники садові, Iris germanica L.» (бот.)
очевидно, псл. kosa, *kosatьcь, *kosatьnь, kosica, похідні від kosa «коса (знаряддя)»;
назви зумовлені шаблеподібною формою листів цих рослин, схожих на косу;
р. каса́тик «півники», [коса́тик] «півники болотні», [коси́чки] «півники садові», бр. каса́ч «півники», п. [kosa], kosaciec, ч. слц. kosatec, нл. kosa, болг. [кocá] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косари
«півники вильчасті, Iris furcata M. В.»
косарик
«тс. Mak; півники сибірські, Iris sibirica L. ВеНЗн»
коса́рики
«гладіолус, Gladiolus L.»
косатень
«тс.»
косатеня
«півники болотні, Iris pseudacorus L.»
косатец
«півники»
косатик
«півники садові; півники маленькі, Iris pumila .»
косатинє
«півники садові»
косатинь
коса́тка
«лепеха звичайна, Acorus calamus L.»
косатник
косачиско
косетик
косетинь
коситель
коситень
«тс.»
ко́си́тень
«тс.»
коситеня
коси́ці
«півники болотні Mak; дикий тюль пан; вид вишивки Я»
коси́ця
«тс.»
косичка
косінка
ко́совий
«фіолетовий»
косутец
косяти́на
«півники садові»
косятинець
(вил рослини)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каса́ч «півники» | білоруська |
| кocá «тс.» | болгарська |
| kosa | нижньолужицька |
| kosa | польська |
| kosaciec | польська |
| kosa | праслов’янська |
| *kosatьcь | праслов’янська |
| *kosatьnь | праслов’янська |
| kosica | праслов’янська |
| kosa «коса (знаряддя)» | праслов’янська |
| каса́тик «півники» | російська |
| коса́тик «півники болотні» | російська |
| коси́чки «півники садові» | російська |
| kosatec | словацька |
| kosatec | чеська |
коса́ «знаряддя для косіння; вузька смуга суходолу, мис»
псл. kosa, первісно «обрубана жердина, обрубана гілка»;
найближче відповідає дангл. hoss «гілка, паросток», гр. κάστον «дрова»;
зводиться до кореня іє. *kos-/ kes- «різати, скребти», з яким пов’язані також коса́1, ко́сий, чеса́ти;
р. болг. коса́, бр. каса́, п. ч. слц. вл. нл. kosa, полаб. t’ösӑ, м. коса, схв. кóса, слн. kôsa, стсл. коса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зако́ски
«заробітки селян косарюванням»
зако́сок
«затока річки»
кі́ска
«зменш. до коса; [ніж]»
кісни́й
кісни́к
«торговець косами»
кісни́к
«ріжок, куди кладуть брус для коси»
кісни́ця
«сіножать»
кісся́
кі́счик
«косар»
кісьба́
«косовиця»
кішни́ця
«обгороджена сіножать»
кішня́
«косовиця»
коса́к
«великий ніж, яким січуть капусту; (ент.) косарик, Phalangium L. ВеНЗн»
коса́р
«той, хто косить; [(ент.) косарик]»
коса́ра
«сіножать»
коса́рик
«Phalangium L.»
(ент.)
коса́рка
коса́рщина
«пайка косаря за спільну роботу Ж; частування чоловіків після закінчення сінокосу Я»
коса́ш
«косарик»
(ент.)
ко́сень
«липень»
косе́ць
«косар Ж; (ент.) косарик ВеНЗн»
коси́лко
«кісся»
коси́лно
коси́ло
коси́льно
«тс.»
коси́на
«ніж із коси»
косини́ця
«сіножать»
коси́ря
«косовиця, жнива»
коси́ти
косі́й
«косар»
ко́ска
«ніж із коси»
косов'є́
«кісся»
косови́ця
косови́ще
«кісся»
косяни́к
«мантачка»
кося́р
«косарик»
(ент.)
кошани́ця
«скошені вруна чи зелене збіжжя»
кошени́на
«скошена трава; лука»
кошени́ця
«[тс. тж]; кошани́ця»
ко́шинь
«липень»
кошоли́на
«скошене збіжжя»
не́кіс
«некошена смуга, некошена лука»
обкі́с
обкі́ски
«свято на честь закінчення косовиці»
обкоси́тися
«урізатися косою»
пакі́с
«покіс»
перекі́с
«сіножать»
перекоси
«скошене сіно»
підкі́с
покі́с
покісни́й
«прибутковий»
покоса́рки
«обжинки»
покоса́рщина
«гулянка дружин косарів після відходу чоловіків на роботу»
поукісний
пра́кіс
«прибережне сіно»
скіс
(с.-г.)
скісо́к
«невеличка коса; сточена коса; шматок коси, використовуваний як ніж чи бритва»
скосок
«тс.»
скоша́тий
«скошений»
укіс
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каса́ | білоруська |
| коса́ | болгарська |
| kosa | верхньолужицька |
| κάστον «дрова» | грецька |
| hoss «гілка, паросток» | давньоанглійська |
| *kos- «різати, скребти» | індоєвропейська |
| kes- | індоєвропейська |
| коса | македонська |
| kosa | нижньолужицька |
| t'ösӑ | полабська |
| kosa | польська |
| kosa | праслов’янська |
| коса́ | російська |
| кóса | сербохорватська |
| kosa | словацька |
| kôsa | словенська |
| коса | старослов’янська |
| коса́ | українська |
| ко́сий | українська |
| чеса́ти | українська |
| kosa | чеська |
косарики «сокирки польові, Consolida arvensis Opiz. (Delphinium consolida L.)» (бот.)
назви, пов’язані з соки́рки́ «тс.» через проміжну форму [косирки́], що виникла шляхом метатези;
р. (пд.) [коса́рики] «сокирки польові»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коса́рки
коси́льки́
«тс.; горошок плотовий, Vicia sepium L.; левкой однорічний, Matthiola annua Sweet»
косирки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коса́рики «сокирки польові» (пд.) | російська |
| соки́рки́ «тс.» | українська |
| косирки́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України