КОРІВНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

коро́ва

псл. *korva «корова» (первісне «рогата тварина»), можливо, як похідне від псл. *korvъ «віл», представленого в п. заст. karw «старий лінивий віл»;
споріднене з лит. kárvė «корова», прус. curwis (kurwis) «віл», лат. cervus «олень», cerva «лань», гр. κεραός (‹ *χεραϜός) «рогатий; зроблений з рога», кімр. гал. carw «олень», корн. carow, брет. karô «тс.», алб. ka (‹іє. *kru) «бик, віл», хет. karau̯ar «ріг», пгерм. *herut- (‹іє. *kerud- / *k ̑erud-) «олень», дісл. hjǫrtr (‹*hërutr), двн. hir(u)ӡ «тс.», а також з гр. κέρας «ріг», лат. cornū «ріг, бивень», кімр. корн. carn «копито тварини», двн. дфриз. дангл. дісл. horn «ріг», гот. haúrn «тс.», дінд. śṛṅgam, ав. srvā- «тс.; ніготь», прус. sirwis (зоол.) «козуля, Capreolus», лтс. sirna «тс.; серна», псл. *sьr̥na «тс.», укр. се́рна;
іє. *kor- / ker- / kerə- / kr- / *k ̑er-/ k ̑r̥- «ріг; голова; вершина, верхівка»: менш переконливе з огляду на морфологічні, фонетичні і семантичні труднощі зіставлення з гр. κόρος (‹*κορϜός) «хлопець», κόρη (‹*κορϜᾱ) «дівчина» (Rozwadowski BSL 25, 116–117) або стсл. чрьнъ «чорний», р. корь «кір (хвороба)» (Petersson BSl. Wortst. 36–37), чи з лат. curvus «зігнутий, кривий» (Pisani RSl 14, 190; Indogermanisches Jahrbuch 14, 14), дінд. cárvati «ремиґає; кришить, розчавлює» (про жуйну тварину) (Machek ESJČ 290, ESJČS 233; KZ 64, 262; Мартынов Сл. и ие. аккомод. 162–163);
р. корова, бр. каро́ва, др. корова, п. нл. krowa, каш. заст. [karwa], ч. слн. kráva, слц. krava, вл. kruwa, полаб. korvo, болг. м. кра́ва, схв. крȁва, стсл. крава;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безкорі́вний «який не має корови (корів)»
корі́вка
корі́вне «молочні продукти»
корі́вни́к «тс.; доглядач корів; пастух; [хазяїн, який володіє тільки коровами Ж]»
корі́вня «приміщення для великої рогатої худоби»
корівня́к «коров’ячий кал»
корі́вчи́на
коров'я́к «тс.»
коров'я́ка «корова»
коров'я́нка
коров'я́р «тс.»
коров'я́рка «хлів для корів»
коров'я́рня «тс.»
коров'ячий «виготовлений з коров’ячого молока; властивий коровам»
корова́рня «тс.»
коро́ватий «схожий на корову»
Корови́на
коро́виця «тс.; [невелика корова Ж]»
корові́й «пастух корів»
коро́вка
коро́вник «колгоспник, який пасе і доглядає велику рогату худобу»
коро́вня «[тс. Я]; приміщення для великої рогатої худоби»
коро́вчина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
srvā- «тс.; ніготь» авестійська
ka «бик, віл» (‹іє. *$k$r$u) албанська
каро́ва білоруська
кра́ва болгарська
karô «тс.» бретонська
kruwa верхньолужицька
carw «олень» галльська
haúrn «тс.» готська
κεραός «рогатий; зроблений з рога» (‹ *χεραϜός) грецька
κέρας «ріг» грецька
*χεραϜός грецька
κόρος «хлопець» (‹*χορϜός) грецька
*κορϜός грецька
κόρη грецька
*κορϜᾱ грецька
horn «ріг» давньоанглійська
hir(u)ӡ «тс.» давньоверхньонімецька
horn «ріг» давньоверхньонімецька
śṛṅgam давньоіндійська
cárvati «ремиґає; кришить, розчавлює» (про жуйну тварину) давньоіндійська
hjǫrtr (‹*hërutr) давньоісландська
horn «ріг» давньоісландська
*hërutr давньоісландська
корова давньоруська
horn «ріг» давньофризька
*kru індоєвропейська
*kerud- індоєвропейська
*k ̑erud- індоєвропейська
*kor- «ріг; голова; вершина, верхівка» індоєвропейська
ker- індоєвропейська
kerə- індоєвропейська
kr- індоєвропейська
*k ̑er- індоєвропейська
k ̑r̥- індоєвропейська
karwa (заст.) кашубський
carw «олень» кімрська
carn «копито тварини» кімрська
carow корнська
carn «копито тварини» корнська
cervus «олень» латинська
cerva «лань» латинська
cornū «ріг, бивень» латинська
curvus «зігнутий, кривий» латинська
sirna «тс.; серна» латиська
kárvė «корова» литовська
кра́ва македонська
krowa нижньолужицька
korvo полабська
karw «старий лінивий віл» (заст.) польська
krowa польська
*herut- «олень» (‹іє. *$kerud- / *k$erud-) прагерманська
*korva «корова» (первісне «рогата тварина») праслов’янська
*korvъ «віл» праслов’янська
*s<SUP>ь</SUP>r̥na «тс.» праслов’янська
curwis «віл» (kurwis) прусська
sirwis «козуля, Capreolus» (зоол.) прусська
kurwis прусська
корь «кір (хвороба)» російська
корова російська
крȁва сербохорватська
krava словацька
kráva словенська
чрьнъ «чорний» старослов’янська
крава старослов’янська
се́рна українська
karau̯ar «ріг» хетська
kráva чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України