КОРШАКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. ко́ршун «шуліка», бр. ко́ршак «яструб», карша́к «тс.», каршу́н «шуліка», п. [korszun] «яструб» (з укр.), [karszun] (з бр.), слц. [kršák] «тс.»;

псл. [*k^ъr̥šakъ, *k^ъr̥šunъ;

загальноприйнятої етимології не має;

пов’язувалося з лит. kar̃šti «чесати, скребти», дінд. kárṣati «тягне, волочить, рве», kṛṣáti «оре», ав. karš- «тягти; орати» (Потебня РФВ І 81–82), з болг. кръху́кам «хрипко кашляю», схв. кр̀хати «дуже кашляти» (Ильинский ИОРЯС 20/3, 98), з *k^ъr̥xъ «кулак» (ЭССЯ 13, 240–241). – Шанский ЭСРЯ II 8, 340;

Фасмер II 342;

очевидно, результат народноетимологічного зближення я́струб з коструба́тий або контамінації слів ко́рша́к і я́струб;